Мечников Ілля Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мечников Ілля Ілліч
Ilya Mechnikov nobel.jpg
Народився 3 (15) травня 1845(1845-05-15)
Іванівка, Харківська губернія, Російська Імперія
Помер 2 (15) липня 1916(1916-07-15) (71 рік)
Париж, Франція
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяФранція Франція
Національність українець
Alma mater Харківський університет
Університет Ґіссена
Геттінгенський університет
Мюнхенська академія
Відомі учні М. Гамалія
І. Савченко
О. Безредка
Відомий завдяки: фагоцитоз
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1908)
медаль Коплі
Nobel prize medal.svg

Ілля Ілліч Мечников (* 3 (15) травня 1845(18450515), Іванівка, Харківська губернія, Російська Імперія — † 2 (15) липня 1916(19160715), Париж, Франція) — український[1] науковець волоського походження, один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.

Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів.

Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883).

Родина[ред.ред. код]

За батьком, Іллею Івановичем Мечниковим, офіцером з Петербургу, походить з шляхетного волоського роду. Засновником російської гілки цього роду є Ніколає Мілеску-Спетару(ru), а прізвище «Мечников» є русифікованим «рум. Spătaru, зброєносець». Мати — Емілія Левівна Мечникова (Невахович), донька єврейського письменника Лева Неваховича, родом з Летичіва.[2]

Життєпис[ред.ред. код]

Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив 1864 року).

1864-1867 — працював у Гессені, Геттінгені та Мюнхені.

1867 — отримав ступінь магістра зоології.

Працював у Новоросійському університеті (Одеса; 18671868; доцент зоології) та Петербурзькому університеті (18681870).

1870-1882 — завідувач кафедри зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету (Одеса)

1886-1887 — завідував організованою ним (разом із Миколою Гамалією) першою в Російській імперії Одеською бактеріологічною станцією (нині Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології).

1888-1916 — завідувач лабораторії в Інституті Пастера в Парижі1905 р. — заступник директора інституту).

Сім'я[ред.ред. код]

  • Перша дружина - Людмила Федорович, племінниця видатного російського ботаніка, його друга Андрія Бекетова.
  • Друга дружина - Ольга Бєлокопитова, донька власнику маєтку у селі Попівка (тепер Смілянський район, Черкащина).[3]

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Почесний член Петербурзької академії наук (1902). Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 «За вивчення імунної системи».

Твори[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Знято науково-популярний фільм «Захист Мечникова» (автор — Євген Шафрайський).

У Дніпропетровську (Україна) існує Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова

В філателії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Літературні джерела[ред.ред. код]

  • Olga Metschnikow: Vie d'Élie Metschnikow 1845–1916. Paris 1920.
  • Paul DeKruif: Microbe Hunters. Blue Ribbon, New York 1926.
  • Edward E. Slosson: Major Prophets of Today. Books for Libraries, Freeport, N. Y. 1968.
  • Robert S. Desowitz: The Thorn in the Starfish. The Immune System and How it Works. W.W. Norton & Co, New York 1987.
  • Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.587.
  • В. С. Білецький. Мала гірнича енциклопедія. Донецьк, 2007.

Посилання[ред.ред. код]