Мечохвости

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мечохвости
Період існування: КембрійАнтропоген
Атлантичний мечохвіст (Limulus polyphemus Linnaeus, 1758)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Хеліцерові (Chelicerata)
Клас: Меростомові (Merostomata)
Ряд: Мечохвости (Xiphosura)
Latreille 1802
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Xiphosura
ITIS logo.jpg ITIS: 82699
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6845
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Xiphosura

Мечохво́сти (Xiphosura) — ряд морських членистоногих приналежних до класу Меростомові. Представники підкласу населяють мілководдя морів на глибині 4—10 м. Трапляються також у гирлах річок у прісній воді. У наш час вони живуть лише на атлантичному узбережжі Північної Америки, південніше від Нової Шотландії, й до Мексиканської затоки (Limulus polyphemus), а також біля берегів Південно-Східної Азії й прилеглих островів (три види роду Tachypleus та один Carcinoscorpius). Їхні розміри коливаються від 50 до 90 см.

Морфологія[ред.ред. код]

Черевна сторона тіла Мечохвоста

Тіло мечохвостів поділяється на дві тагми — головогруди й черевце, на кінці якого є довгий міцний рухливий мечоподібний відросток — хвостова голка. Головогруди вкриті товстим панцирем, спереду є прості та складні очі. На черевній стороні міститься поздовжній ротовий отвір, оточений шістьма парами кінцівок. Хеліцери та педипальпи за будовою не відрізняються від ходильних ніг. Черевце вкрите міцним панциром. На черевці є шість пар кінцівок. Перша пара утворює покришки. Вони прикривають одногіллясті ніжки із зябрами.

Покриви тіла[ред.ред. код]

Покриви тіла мечохвостів характеризуються потужним розвитком кутикулярного панцира. Епікутикула добре розвинена. У мечохвостів, як і в павукоподібних, крім міцного зовнішнього скелета є ще справжній внутрішній скелет, основну частину якого становить так званий ендостерніт — пластинка з кількома відростками, розташована в грудному відділі.

Травна система[ред.ред. код]

Мечохвіст - Limulus polyphemus - Limulidae - 55 см (вигляд згори)

Травна система починається ротом, що веде в стравохід, який переходить у жувальний шлунок; у ньому кутикула утворює три грубі зубці. Далі йде середня кишка, куди впадають дві пари проток великої «печінки». Задня кишка закінчується анусом біля основи хвостової голки. Мечохвости переважно хижаки. Вони живляться здебільшого кільчастими червами, а також молюсками та іншими донними організмами; можуть вживати також водорості.

Видільна система[ред.ред. код]

Органи виділення представлені парою коксальних залоз, розташованих у головогрудях. Кожна з них має чотирилопатеве залозисте тіло, що сполучається з вивідною протокою.

Кровоносна система[ред.ред. код]

Кровоносна система добре розвинена. Є довге трубкоподібне, ззаду сліпо замкнене, серце, передня аорта, короткі бічні артерії, великі дуже розгалужені поздовжні артерії, черевна артеріальна судина, яка з'єднана з передньою аортою. Гемолімфа в кінцевих ділянках судин виливається в міксоцель, де надходить до зябер. Гемолімфа синього кольору.

Нервова система[ред.ред. код]

Нервова система складається з надглоткового ганглія, навкологлоткових конектив та черевного нервового ланцюжка. Від мозку відходять зорові та антенальні нерви. Є пара серединних простих вічок, розташованих на спинній стороні головогрудей та пара бічних складних очей, складених з багатьох оматидіїв, вкритих спільною рогівкою.

Статева система та розмноження[ред.ред. код]

Мечохвости роздільностатеві. Яєчники парні у вигляді переплетених трубчастих мішечків. сім'яники – дрібні, міхурчасті розташовані вздовж сім'япроводів. Під час розмноження мечохвости виходять на берег. Самиця викопує ямку, куди відкладає яйця, а самець поливає їх сім'яною рідиною.

Ембріогенез[ред.ред. код]

Ембріональний розвиток триває близько шести тижнів. Зародок мечохвоста проходить чотирисегментну стадію, що відповідає личинці трилобітів — протаспісу. Процес збільшення кількості сегментів відбувається в яйці, і з нього виходить цілком сформований організм.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]