Мешех

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мешех (івр. משך‎), він же Мосох — згідно з Книгою Буття шостий син Яфета, онук Ноя.

Біблійні джерела[ред. | ред. код]

Біблія (Єз.  27:13) згадує Мешеха (і його рід) разом з Фувалом і Іованом, з чого деякі дослідники роблять висновок, що початкове місце розселення його нащадків знаходилося в районі Анатолії (сучасна Туреччина).

Стародавні згадки[ред. | ред. код]

Ненній та Йосип Флавій називають їх каппадокійцями (Юдейські старожитності Кн.1, гл.6:1).. Драсханакертці і Каланкатуаці ідентифікують нащадків Мешеха з ілірійцями.

Сучасні ототожнення[ред. | ред. код]

Спів—звуччя імені Мешеха (Мосоха) з назвою російської столиці породило безліч спекуляцій на цю тему. Цієї версії дотримується Синопсис Київський, виданий вперше в 1674 році, про який згадує пізніше В. М. Татищев і призводить, серед інших версій походження слов'ян, і ту, з точки зору якої — московія були нащадками легендарного Мешеха[1]. Ця ж гіпотеза фігурує в багатьох інших джерелах, переважно XVII-го століття[2], і розглядається Ломоносовим [3] і Тредіаковським[4].

Айзек Азімов ототожнює Мешех з фригійцями, яких ассирійці називали «мушки»[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Історія російська» В. Н. Татищев
  2. Заснування Москви
  3. « Стародавня російська історія» М.В.Ломоносов
  4. « Три міркування про три найголовніших старожитності російських» В. К. Тредіаковський
  5. Азімов А. На початку/пер з англ. Бабенко В. і Гаків Вл. — М.: Политиздат, 1989 — С.325

Посилання[ред. | ред. код]