Мещеряков Володимир Миколайович (політик)
| Мещеряков Володимир Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 листопада 1885 Тамбовський повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія |
| Помер |
1946 Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство |
 Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d] |
| Знання мов | російська[1] |
| Партія | РСДРП(б) |
Володи́мир Микола́йович Мещеряко́в (* 1885 — † 1946) — партійний і державний діяч радянських часів, дипломат.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини доглядача міської лікарні Тамбова. З огляду на бідність родини засоби на освіту здобував уроками та переписуванням казенних паперів. Після закінчення навчання в гімназії поступає в Петербурзький політехнічний інститут. Член Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків) з 1905 року, був ув'язнений в ізоляторі «Хрести», Шліссельбурзькій фортеці, висланий на вічне поселення до Сибіру.
На засланні перебував до 1911 року, згодом втік за кордон та оселився в Парижі, де познайомився з Володимиром Леніним.
Після Лютневої революції повертається до Петрограда, член Рождественської районної міської ради. Займався створенням в місті загонів Червоної гвардії. Осінь — 1917 — учасник Жовтневого перевороту в Петрограді, за червоної влади- член колегії Наркомзему.
1919 — народний комісар земельних справ УСРР, кандидат у члени політбюро ЦК КП(б)У. Виступає спільно з головою РНК УСРР Х.Раковським і секретарем ЦК КП(б)У Пятаковим ініціатором галоповано пришвидшеного запровадження «хлібних фабрик» — радгоспів і сільськогосподарських комун.
%D0%A3.jpg)
Земельна політика в його виконанні була аж такою непопулярною і антиселянською, що стала однією із складових, котрі призводили до збройних виступів українського селянства проти радянської влади. Влітку 1919 її вимушено визнало хибною ЦК РКП(б).
Після громадянської війни в Україні — на партійній, радянській і дипломатичній роботі. В листопаді 1919 — липні 1920 — голова виконкому Новгородської губернської ради та голова губернського комітету РСДРП (б). 1921 року — секретар Симбірського губкому партії, 1922 — замісник завідувача Головполітпросвіту та член колегії Наркомпросу. Перебував на дипломатичній роботі в Франції — 1930, Швеції — 1930, секретар посольства у Норвегії — 1931—1935.
Член ВЦВК кількох скликань та делегат партійних з'їздів, член центральної лічильної комісії 14-го з'їзду ВКП(б). 1935—1937 роки — генеральний консул СРСР у вільному місті Данциг. З 1937 року працював у ЦК радянської партії. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- І. В. Хміль. Мещеряков Володимир Миколайович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 633. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інститут історії [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.istoriacccr.ru/meszeryakov_vladimir.html [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.knowbysight.info/1_rsfsr/05086.asp [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Czech National Authority Database