Меєн Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меєн Сергій Вікторович
Народився 17 грудня 1935(1935-12-17)
Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Помер 30 березня 1987(1987-03-30) (51 рік)
Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність ботанік
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Науковий ступінь доктор геологічних наук
Відомі учні Yury Chaykovsky, Єськов Кирило Юрійович і Valentin Korona[d]
Заклад Geological Institute[d]

Сергій Вікторович Меєн (нар. 17 грудня 1935 — † 30 березня 1987) — геолог, еволюционіст, палеоботанік, доктор геолого-мінералогічних наук (1969). У 1958–1987 роках співробітник Геологічного інституту АН СРСР (нині — РАН).

Висунув принцип хронологічної взаємозамінності ознак в стратиграфії і концепцію глобального флорогенезу, засновану на аналізі всього викопного матеріалу щодо наземних рослин. Розвинув концепцію номогенезу.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Вікторович Меєн народився в Москві 17 грудня 1935 року в родині нащадка голландських емігрантів, які приїхали в Росію за призовом Петра I. Його батько, Віктор Олександрович Меєн, працював у Всеросійському науково-дослідному інституті рибного господарства та океанографії (ВНІРО), займався рибництвом, опублікував кілька невеликих статей.

1937 року Віктор Олександрович завершив нарис філософської системи, в якій з'єднувалися елементи ірраціоналізму, теїстичного еволюционізму та віталізму. Викладені в нарисі ідеї вплинули на філософські та наукові погляди його сина.[2]

У жовтні 1941 року В. А. Меєн був заарештований за доносом, а в листопаді 1942-го — загинув у таборах. Як синові репресованого — Сергію Меєну могла бути закрита дорога до вищої освіти, тому він навчався в музичній школі по класу віолончелі, готуючись стати професійним виконавцем. Але, закінчивши школу в рік смерті Сталіна, він зміг вступити на геологічний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, адже рано виявив інтерес до палеонтології.

Палеонтологією С. В. Меєн захоплювався з дитинства, відвідував палеонтологічний гурток при Палеонтологічному музеї ім. Ю. О. Орлова, а також лабораторії Палеонтологічного інституту АН СРСР, де з ним займалися відомі палеонтологи Р. Ф. Геккер[ru], Т. А. Добролюбова, Є. І. Іванова , Н. В. Кабакович, Б. А. Трофімов іК. К. Флеров[ru].

Література про життя і творчість С. В. Мейєна[ред. | ред. код]

  • Баранцев Р. Г. Из переписки А. А. Любищева и С. В. Мейена // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 119–120.
  • Герман А. Б. Гипотеза С. В. Мейена о гамогетеротопном происхождении покрытосеменных // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 151–153.
  • Гоманьков А. А. Биографический очерк // С. В. Мейен. Введение в теорию стратиграфии. М.: Наука, 1989. С. 13-20.
  • Гоманьков А. В. Синтез или противоречие? // Природа. 1990. № 4. С. 73-79.
  • Гоманьков А. В. Идеи С. В. Мейена в теоретической морфологии // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 71-76. (то же: Гомологии в ботанике: Опыт и рефлексия: Труды IX школы по теоретической морфологии растений «Типы сходства и принципы гомологизации в морфологии растений» (Санкт-Петербург, 31 января — 3 февраля 2001 г.). СПб.: Санкт-Петербургский союз учёных, 2001. С. 18-22).
  • Гоманьков А. В. Теоретическая стратиграфия в работах С. В. Мейена // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 118–123.
  • Горелова С. Г., Юзвицкий А. З., Батяева С. К. Взгляды С. В. Мейена на стратиграфическое распространение ангарских кордаитантовых и современное состояние этого вопроса // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 156–157.
  • Дуранте М. В. Значение палеоботанических исследований С. В. Мейена для развития стратиграфии верхнего палеозоя // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 166–167.
  • Забродин В. Ю. Проблема естественной классификации в рамках воспоминаний о С. В. Мейене // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 98-116.
  • Игнатьев И. А. Естественная система и филогения в понимании С. В. Мейена // Фундаментальные проблемы ботаники и ботанического образования: традиции и перспективы: Тезисы докладов конференции, посвященной 200-летию кафедры высших растений МГУ (Москва, 26-30 января 2004 г.). М.: Товарищество научных изданий КМК, 2004. С. 60-61.
  • Карпинская Р. С. Зачем методолог биологу? // Методология биологии: Новые идеи: Синергетика, семиотика, коэволюция. М.: УРСС, 2001. С. 14-20.
  • Коротков К. О. С. В. Мейен и геоботаника // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 96-97.
  • Миркин Б. М. Проблемы теории фитоценологии в размышлениях С. В. Мейена // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 76-95.
  • Миркин Б. М. С. В. Мейен // Б. М. Миркин. Острова архипелага «Память» (Записки геоботаника). Уфа: Гилем, 2003. С. 140–147.
  • Муравьёв И. С. О значении региональных исследований С. В. Мейена для Печорского угленосного бассейна // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 171–172.
  • Симаков К. В. О соотношении между принципами и законами стратиграфии // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 124–131.
  • Смирнов С. Г. Пространство Мейена // Знание — сила. 1991. № 1. С. 55-60.
  • Смирнов С. Г. Взаимодействие С. В. Мейена с физико-математическим лобби // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 116–118.
  • Соловьёва М. П. Вклад работ С. В. Мейена в совершенствование педагогического процесса и создание учебника по систематике растений // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 123–125.
  • Чайковский Ю. В. С. В. Мейен и теория биологической эволюции // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 51-70.
  • Чайковский Ю. В. С. В. Мейен как эволюционист и натурфилософ // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 70-71.
  • Чайковский Ю. В. Феномен эволюции организмов в понимании С. В. Мейена // Эволюция флор в палеозое: Сборник научных трудов. М.: ГЕОС, 2003. С. 99-105.
  • Шрейдер Ю. А. Палеоботаника и стратиграфия — источники философствования С. В. Мейена // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 37-51.
  • Шрейдер Ю. А. Поиски философско-методологических принципов биологии. Феномен А. А. Любищева и С. В. Мейена. // Природа биологического познания. М.: Наука, 1991. С. 29-43.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]