Мидловський Ісидор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мидловський Ісидор Михайлович
Народження 4 лютого 1854(1854-02-04)
Смерть 18 липня 1916(1916-07-18) (62 роки)
  Львів, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Громадянство(підданство) Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Мова творів українська мова
Рід діяльності поет
S: Роботи у Вікіджерелах

Ісидор (Сидір) Михайлович Мидловський (криптонім: Т. Ш; 4 лютого 1854, Саджавка — 18 липня 1916, м. Львів) — український актор, театральний діяч і письменник.

Народився в селі Саджавці (зараз Надвірнянського району Івано-Франківської області).

Закінчив гімназію в місті Станіславів (1873, нині м. Івано-Франківськ) і правничий факультет Львівського університету (1873–1877).

1880 працював у судових установах у м. Станіславів, 1883–1891 — в суд. установах у Польщі. 1891–1913 — в м. Тернопіль: ад'ютант окружного суду, від 1897 — заступник прокурора, 1911–1912 — радник вищого крайового суду.

1890–1910 — режисер аматорського театру, де поставив п'єси І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Л. Лопатинського та власні. 1901–1910 — голова хорового товариства «Тернопільський Боян» (1-й голова), діяч «Руської бесіди» та «Міщанського братства» (всі — місто Тернопіль).

Драматичні твори та пісні почав писати ще під час навчання у гімназії. Мидловський — автор побутових драм «Нещасна любов», перекладів та переробок, драматичних творів з польської та німецької літератур.

Декілька пісень з його мелодрам стали народними піснями і широко побутують у Галичині.

У 1914 році Ісидор Мидловський виїхав до Львова, де й помер 18 липня 1916 року.

Доробок[ред.ред. код]

Автор мелодрам і п'єс:

  • «Капраль Тимко» (1875),
  • «Інвалід» (1881; заборонила цензура),
  • «Нещасна любов», «Опир» (обидві — 1885),
  • «Наші переселенці» (1897; всі — з музикою В. Матюка), які поставив театр товариства «Руська бесіда» й аматорські драматичні гуртки Тернополя.

Пісні з п'єс Мидловського, зокр. «Родимий краю, село родиме», «Вийди, ох вийди», «Прощальна пісня», «Чи я собі не легінь» виконували М. Байко, Д. Гнатюк, С. Крушельницька, М. Менцинський, М. Сабат-Свірська та ін. Його пісня «Родимий краю, село родиме» з музикою Віктора Матюка була улюбленою піснею Соломії Крушельницької.

Джерела[ред.ред. код]

  • Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001
  • Головин Б., Дуда І., Медведик П., Ханас В. Мидловський Ісидор Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 507. — ISBN 966-528-199-2.
  • Мидловський Ісидор // УРЕ. — 2-е вид. — К., 1981. — Т.6. — С. 490.
  • Мидловський Ісидор // Мистецтво України: Біогр. довідник — К., 1997. — С. 410.
  • Мидловський Сидір // Митці України: Енцикл. довідник. — К., 1992. — С. 398.

Література[ред.ред. код]

  • Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини XIX ст. — К.: Вид-во АН УРСР, 1960. — стор. 108–113
  • Український драматичний театр: Нариси історії. В 2 т. Т. 1. Дожовтневий період. — К.: Наук. думка, 1967. — стор. 293–310
  • Чарнецький С. Вибране. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1959. — стор. 127–143: Про І. Мидловського
  • Дорош Є. Сидір Мидловський і «Міщанське братство» // Вільне життя. — 1991. — 24 жовт.
  • Медведик П. Український театр на Тернопільщині // Вільне життя. — 1961. — 18 лип.

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.