Мийка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мийка із сушаркою для посуду.

Ми́йка, ми́йниця[1] — елемент сантехнічного обладнання, раковина, призначена для миття посуду[2]. Встановлюються на кухнях, посудомийнях. Виготовляються з різноманітних матеріалів — фаянсу, емальованого чавуну, нержавної сталі. Можуть бути оснащені вбудованою сушаркою для вимитого посуду.

Тривалий час брудний посуд мили в чанах, баліях. Прообразом сучасної мийки був вбудований у стіну канал, труба, по якій зливались з кухні помиї[3]. Напочатку XIX ст. водозлив набуває вигляду кам'яної стільниці із невеликою заглибиною і отвором для стоку води[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мийниця // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. Мийка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Dictionnaire de L'Académie française, 4e édition (1762)
  4. Dictionnaire de L'Académie française, 6e édition (1832-5)