Микитась Максим Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макси́м Ві́кторович Микита́сь
Народився 13 вересня 1980(1980-09-13) (37 років)
Прип'ять, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Проживання Київ
Діяльність народний депутат України VIII скликання, екс-президент Української Державної будівельної корпорації "Укрбуд"
Батько Віктор Григорович Микитась
Мати Лідія Григорівна Микитась
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Сторінка в Інтернеті mikitas.com.ua

Макси́м Ві́кторович Микита́сь (народився 13 вересня 1980, Прип'ять, Українська РСР, СРСР) — народний депутат України VIII скликання, екс-президент Української Державної будівельної корпорації «Укрбуд», депутат Київської міської ради VII скликання (2014—2015 роки), віце-президент Академії будівництва України, кандидат економічних наук.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 13 вересня 1980 року в місті Прип'ять Чорнобильського району Київської області в родині енергетиків. Батьки працювали на Чорнобильській АЕС. Після аварії на ЧАЕС в шестирічному віці переїхав разом з родиною до Києва[1]. У 1997 році із відзнакою закінчив київську середню школу № 286.

Освіта[ред.ред. код]

У 2002 році з відзнакою закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю «Фінанси та кредит». Здобув кваліфікацію магістра з фінансового менеджменту[2]. У 2003-му став сертифікованим фахівцем з управління проектами категорії «Д» (сертифікат Української асоціації управління проектами «УКРНЕТ»). У 2013 році отримав ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Економіка та управління підприємствами (економіка будівництва)» в Київському національному університеті будівництва і архітектури. У 2014 з відзнакою закінчив Національну академію державного управління при Президентові України. Здобув кваліфікацію магістра управління суспільним розвитком.

Кар'єра[ред.ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 2002 році на посаді економіста з фінансової роботи групи управління проектом «Армянськ» і групи управління проектом «Титан і Каборга» в ВАТ «Південтеплоенергомонтаж». З 2004 по 2007 роки обіймав посади заступника голови правління з економіки та фінансів, а також голови правління ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6». Участь в будівельних проектах (будівництво електростанції, монтаж генератора) остаточно визначили вибір професії. Максим вирішив піти по стопах батька і присвятити себе будівництву.

З 2007 по 2010 рік обіймав посади генерального директора і директора будівельних організацій ТОВ "БК «Укрбудмонтаж» і ПрАТ «Київсоцбуд». З червня 2010 року — президент Української Державної будівельної корпорації «Укрбуд». З приходом Микитася корпорація почала активно розвивати житлове будівництво, зробивши акцент на доступні квартири в будинках економ-класу[3][4]. у 2014 році «Укрбуд» ввів в експлуатацію 210 тис. м² житла[5]. До кінця 2015 корпорація здала ще 330 тис. м²[6]. Крім того, корпорація як єдиний український підрядник Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) забезпечує будівництво об'єкту «Укриття-2» на Чорнобильській атомній електростанції[7].

Депутат Київської міської ради[ред.ред. код]

У червні 2014 року став депутатом Київської міської ради. Пройшов як безпартійний за списком політичної партії «УДАР»[8]. Увійшов до складу депутатської фракції «УДАР-Солідарність». У Київраді Микитась отримав місце заступника голови постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. У жовтні 2015 року напередодні чергових місцевих виборів в Києві депутат заявив, що не балотуватиметься на наступний термін[9], але продовжить благодійну діяльність.

Депутат Верховної Ради України[ред.ред. код]

17 липня 2016 року на проміжних виборах до Верховної Ради був обраний народним депутатом. Пройшов самовисуванцем по одномандатному виборчому округу №206 (Чернігівська область). Микитась набрав 31,45% голосів виборців, випередивши найближчого суперника майже на 5%[10]. 8 серпня 2016 року під час засідання Кабінету міністрів України звільнений з посади президента корпорації "Укрбуд" у зв'язку з обранням народним депутатом[11]. 17 серпня 2016 року Центральна виборча комісія офіційно зареєструвала Микитася народним депутатом[12].

Благодійність[ред.ред. код]

Організатор громадської ініціативи «Добрі справи»[13]. Під його опікою перебувають кілька підрозділів бійців АТО, які забезпечуються спорядженням, автомобільною технікою, отримують допомогу з ремонтом і постачанням паливно-мастильних матеріалів[14]. У розпал літніх пожеж та горіння торфовищ Микитась забезпечив паливом київських пожежних.

Активно підтримує гравців спортивно-реабілітаційного клубу з волейболу сидячи «Славутич». Команда кілька разів ставала переможцем чемпіонату України[15], а в 2014 посіла перші сходинки на трьох міжнародних турнірах в Прибалтиці[16] та Білорусі.

За підтримки ініціативи Микитася побудована недільна школа[17] Свято-Вознесенського храму Української православної церкви в Голосіївському районі Києва. У 1907 році в цій церкві обвінчалися знаменита українська поетеса Леся Українка і музикознавець-фольклорист Климент Квітка[18].

Особисте життя[ред.ред. код]

Батько Максима Микитася — Віктор Григорович Микитась (25 травня 1946 року — 30 березня 2016 року[19], народився в місті Жовті Води, Дніпропетровська область) — екс-голова наглядової ради ПрАТ «Укренергомонтаж». Почесний енергетик України, нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани». На момент вибуху четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції 26 квітня 1986 був головним інженером. Із перших днів керував операцією по локалізації аварії. 29 листопада 2016 року указом Президента України №524 посмертно нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня[20].

Мати, Лідія Григорівна Микитась (Красножон) (народилася 8 листопада 1950 року), на момент аварії також працювала на ЧАЕС. Після вибуху її з шестирічним Максимом евакуювали до Києва.

Максим Микитась одружений, виховує двох доньок. Захоплюється спортом, музикою, грає на гітарі.

Звання та нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Муджири, Е. Они отстояли будущее: Известному атомщику Виктору Микитасю - 65 лет. / Е. Муджири // Аргументы и факты в Украине. - 2011. - № 21 (май). - С. 9. 
  2. Офіційний сайт Максима Микитася. Біографія. 
  3. «Укрбуд» — новый фаворит или темная лошадка среди столичных застройщиков?. 
  4. "Укрбуд" пошел за лидером. 
  5. Кризис может спровоцировать спрос на жилье. 
  6. "УкрБуд" сдал в эксплуатацию 330 тыс. кв. м жилья в 2015 году. 
  7. Максим Микитась: ЕБРР оценивает сотрудничество с “Укрбудом” по реконструкции ЧАЭС исключительно позитивно. КиевВласть. Процитовано 2016-05-12. 
  8. Кто будет управлять столицей в ближайшие полтора года: список депутатов Киевсовета. 
  9. Скандальный застройщик Никольской Слободки решил не идти в Киевсовет. 
  10. Проміжні вибори народних депутатів України 17 липня 2016 року. Результати голосування на виборчих дільницях округу. 
  11. Про звільнення Микитася М. В. з посади президента Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" № 569-р — редакція від 08.08.2016. 
  12. КОМІСІЯ ЗАРЕЄСТРУВАЛА НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ МИКИТАСЯ М.В. 
  13. Максим Микитась: «Планую бути максимально корисним Києву». 
  14. Официальній сайт УГСК "Укрбуд". Поддержка военных в АТО. 
  15. Победа на чемпионате Украины по волейболу. 
  16. Первое место на международном турнире в Латвии по волейболу сидя. 
  17. В Голосеевском районе столицы «Укрбуд» построил Воскресную школу. 
  18. Киевский храм, в котором венчалась Леся Украинка и пел Вертинский, отметил 130-летие. 
  19. Ушел из жизни один из ликвидаторов аварии на ЧАЭС Виктор Микитась. ru.golos.ua. Процитовано 2016-05-12. 
  20. Порошенко наградил 15 человек орденом "За заслуги" за сооружение конфайнмента на ЧАЭС. 
  21. Почетная грамота Киевской городской государственной администрации. 
  22. Премия "Человек года": Список победителей. 
  23. Максим Микитась - лауреат премії "Людина року-2014". 

Посилання[ред.ред. код]