Микитенко Євген Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микитенко Євген Олегович
Народився 25 серпня 1953(1953-08-25) (70 років)
Київ, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Дипломат
Alma mater Інститут країн Азії та Африки Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова
Знання мов українська, англійська, арабська і російська
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол України в Єгипті
Термін 2019–2021
Попередник Веселовський Андрій Іванович
Наступник Григораш Валерій Григорович
Батько Микитенко Олег Іванович
Родичі Дід — Микитенко Іван Кіндратович
Брат — Микитенко Юрій Олегович
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Микитенко.

Євген Олегович Микитенко (25 серпня 1953) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Єгипті (2019—2021).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 серпня 1953 року у місті Києві. У 1976 закінчив Інститут країн Азії та Африки Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова (1976), арабська мова і література, філолог-сходознавець, референт-перекладач з арабської мови. Аспірантура Інституту країн Азії та Африки МДУ (1981), Володіє іноземними мовами: російською, англійською, арабською.

  • З 1976 по 1977 — перекладач арабської мови Інституту «Гіпроводгоспу» Мінмеліоводгоспу СРСР, Південний Ємен.
  • З 1978 по 1981 — аспірант Інституту країн Азії та Африки МДУ.
  • З 1981 по 1982 — відповідальний секретар Радянського комітету по зв'язках з письменниками Азії та Африки, консультант відділу літератур країн Азії та Африки Союзу письменників СРСР.
  • З 1982 по 1985 — кореспондент редакції Близького та Середнього Сходу і Африки Агентства друку «Новини» (АДН).
  • З 1985 по 1986 — кореспондент Інформцентру АДН в Лівані.
  • З 1986 по 1990 — перший секретар Посольства СРСР в Іраку.
  • З 1991 по 1994 — радник, завідувач відділу країн Близького і Середнього Сходу Першого територіального управління Міністерства закордонних справ України.
  • З 1994 по 1996 — заступник начальника Управління азіатсько-тихоокеанського регіону, Близького і Середнього Сходу та Африки МЗС України.
  • З 04.1996 по 12.1999 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Саудівській Аравії.
  • З 10.1997 по 20.10.2001 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Хашимітському Королівстві Йорданія за сумісництвом.
  • З 20.12.1998 по 20.10.2001 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сирійській Арабській Республіці.
  • З 2001 — перший заступник Керівника Головного управління з питань зовнішньої політики — керівник управління з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Адміністрації Президента України.
  • З 03.2004 по 04.06.2010 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Об'єднаних Арабських Еміратах.
  • З 28.03.2007 по 04.06.2010 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Судані за сумісництвом.
  • З 09.06.2010 — заступник Міністра закордонних справ України.
  • З 30.05.2011 по 28.12.2012 — Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки
  • З 28.12.2012 по 27.02.2019 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Державі Катар[1].
  • З 11.04.2019 по 06.10.2021 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Єгипті[2][3]

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посол України

Родина[ред. | ред. код]

Син літературознавця Олега Микитенка, брат літературознавця і журналіста Юрія Микитенка, онук письменника і драматурга Івана Микитенка.[4] Одружений; має дочку і сина.[5]

Переклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 43/2019 Про звільнення Є.Микитенка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Державі Катар. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 121/2019 Про призначення Є.Микитенка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Арабській Республіці Єгипет
  3. ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2021 року № 513/2021 «Про звільнення Є.Микитенка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Арабській Республіці Єгипет»
  4. ↑ «Микитенко був людиною, створеною для успіху» // Антоніна Корінь, співробітник [[Кіровоградський міський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого|літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого]], член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]. «[[Кіровоградська правда]]», 7.09.2012. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
  5. ↑ Довідка на сайті «Офіційна Україна сьогодні». Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Микитенко_Євген_Олегович&oldid=41927639