Миколайчики польові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколайчики польові
Eryngium campestre Sturm5.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Зонтичні (Apiaceae)
Підродина: Saniculoideae (Saniculoideae)
Триба: Saniculeae (Saniculeae)
Рід: Миколайчики (Eryngium)
Вид: E. campestre
Біноміальна назва
Eryngium campestre
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Eryngium campestre
EOL logo.svg EOL: 581795
IPNI: 841701-1
ITIS logo.svg ITIS: 29487
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 82086

Микола́йчики польові́ (Eryngium campestre) — рослина родини зонтичних/

Загальна характеристика[ред.ред. код]

В Україні ростуть ще два близьких види — миколайчики приморські й миколайчики сині. Від миколайчиків польових відрізняються тим, що мають сині квітки, а в миколайчиків синіх, крім того, у синій колір забарвлена і верхня частина плодоносного пагона.

Морфологічна будова[ред.ред. код]

Стебло — розгалужене, голе, висотою 30—60 см. Листки — чергові, глибокотрироздільні, верхні сидячі, обгортають стебло. Суцвіття — на розгалужених стеблах — кулясті головки суцвіть, оточені колючими покривними листками. Зубці чашечки закінчуються довгим колючим вістрям. Квітки дрібні, білуваті. Корінь — стрижневий.

Розвиток[ред.ред. код]

Сходить — сходи з сім'янок, а пагони з бруньок на кореневій шийці — в квітні — червні. Осінні сходи на крайньому півдні перезимовують. Цвіте з липня по вересень, Плодоносить — у вересні — жовтні.

Насіння[ред.ред. код]

Плід — сім'янка. Колір — світло-сірий. Форма — яйцеподібна, вкрита білими лусочками, зверху з двома-трьома солом'яно-бурими зубчиками, Розмір — довжина 3—4,5, ширина 1,5-2, товщина 0,75—1. Маса 1000 сім'янок — 1,5—2 г.

Біологічні особливості[ред.ред. код]

Eryngium campestre
Eryngium campestre — Тулузький музей

Глибина проростання — 6—8 см.

Екологічні умови[ред.ред. код]

Температура проростання — оптимальна +18… +22°.

Поширення[ред.ред. код]

Рослина росте у Південній та Центральній Європі, на Британських островах, в Україні (особливо в Криму), в Молдові, на Кавказі, в європейській частині Росії.

Поширена у степовій і лісостеповій зонах України, зрідка трапляється на відкритих місцях у південних районах Полісся. Росте на степових пасовищах, полях, біля доріг та жител.

Може засмічувати групи культур[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.