Миколай Вижицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколай Вижицький
Mikołaj Gerard Wyżycki.PNG
Помер 7 квітня 1757(1757-04-07)
Діяльність католицький священик
Посада католицький єпископ[d]
Конфесія Римо-католицька церква
Нагороди
орден Білого Орла
Herb Gierałt.PNG

Міколай Іґнаци Вижицький[1] гербу Восьмиріг (пол. Mikołaj Ignacy Wyżycki;[2] пом. 7 квітня 1757) — шляхтич, релігійний діяч, львівський латинський архієпископ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Другий син Яна (хорунжий київський, староста брацлавський) та його дружини — подільської воєводички Жабоклицької (доньки Нікодема), внук похованого в костелі бернардинців Львова Станіслава Вижицького.

До призначення до Львова був деканом краківським. На посаду його благословив кардинал, луцький[3] і краківський єпископ Ян Александер Ліпський. За його керівництва було засновані кляштори оо. камедулів (Старий Милятин), оо. паулінів (Нижнів), оо. кармелітів (Куткір, сестри-милосердниці (Львів).

Особисто візитував храми Львівської архидієцезії. Після беатифікації Яна з Дуклі)1733 р.) та проголошення його патроном Польщі, Литви і Русі Папою Климентом ХІІ (1739 р.) сприяв, за декретом Папи Бенедикта XIV, пишному поміщенню його мощей в головному вівтарі латинської катедри Львова. За нього було організовано урочистості у Львові з нагоди канонізації святого Франциска. Від Папи Бенедикта XIV отримав фігуру розп'яття для використання її під час мес, привезену англійським королевичем Джейкобом. За його дозволом від 1747 р. Львівська архідієцезія РКЦ передала костел св. Хреста (костелик) для духовних відправ Василіянам у постійне користування в Бучачі.[4] З канонічною візитацією в Бучачі перебував, зокрема, 20 жовтня 1744 року.[5]

Надав дозвіл євреям у Станіславі. Його наступником мав стати єпископ Миколай (Дембовський).[6]

На початку 1920-х на хорах костелу святого Казимира був його портрет.[7]

Після того, як Микола Василь Потоцький змінив римо-католицький обряд на східний, конфліктував з ним.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. іноді Ігнацій Вижицький → Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 123. (пол.)
  2. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 91; 116. (пол.)
  3. The Cardinals of the Holy Roman Church. Biographical Dictionary. Pope Clement XII (1730—1740). Consistory of December 20, 1737 (X). Celebrated in Rome. LIPSKI, Jan Aleksander (1690—1746) (англ.)
  4. Стоцький Я. Бучацький монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 209. — ISBN 966-528-197-6.
  5. Barącz S. Pamiątki buczackie]… — S. 91.
  6. [1]
  7. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)
  8. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 174. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]