Миколай Пій Сапєга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколай Пій Сопіга
Mikołaj Sapieha Pious.PNG
Миколай Сопіга Набіжний
Народився 1581
Помер 14 березня 1644(1644-03-14)
Люблин
Діяльність політичний і державний діяч Речі Посполитої
Титул
воєвода Мінський і Берестейський
Конфесія православний католик
Родичі Сини: Казимир Мельхіадес, Ян Фердинанд. Батько: Микола Сопіга.

Миколай Пій Сопіга Набіжний (пол. Mikołaj Pius Sapieha лит. Mykalojus Pius Sapiega, *1581 — 14 березня 1644). Син Миколая Сопіги. Брат Казимира. Батько Казимира Мельхіадеса і Яна Фердинанда. Вчився разом з братом в колегіумі Брунсберку, в університетах Відня, Триру, Майнцу, Мадриду, Парижу. Побували в 1612 в Рим і в 1613 на Мальті. З жовтня 1613 в Кодені.

Служба[ред.ред. код]

Посол Сейму в 1621, 1637, 1638 роках. З 1622 депутат Литовського трибуналу. Королівський секретар. Великий хорунжий литовський з 1627 по 1638. Брав участь у похороні Сигізмунда Вази. Як маршалок Трибуналу вітав короля з королевичем після повернення з-під Смоленську. В липні 1638 року призначений воєводою мінським, з листопаду 1638 воєвода берестейський. Щоби зміцнити позиції родини Сопіг король призначив Миколая Пія в 1642 році каштеляном віленським.

Релігійні погляди[ред.ред. код]

В 1629 році розпочав будівництво в родовому маєтку Кодені. Наступного року поїхав у Рим на аудієнцію до Папи. Помолився в папській каплиці перед образом Грегоріанської Богородиці, відомої також як Мати Божа Гваделупська, і одужав від хвороби яка його мучила. Хотів вивезти образ, але ніхто з кардиналів навіть не хотів те слухати, оскільки він був у великий пошані. В 1630 році викрав образ і вивіз його окружними дорогами через Загреб і Львів у Кодень. 8 вересня 1631 року образ був повіщений в коденському замку. Папа Урбан VIII відлучив Миколая від церкви. Через три роки Миколай Сопіга рішучо виступив на Сеймі проти шлюбу короля Владислава з протестантською князівною Єлізаветою Нойбурзькою. Згідно з іншою версією мав сприяти поширенню унію. Після цього нунцій Вісконті мав написати до Папи лист про вчинок магната з проханням вернути його у лоно церкви і дозволити затримати образ Богородиці Коденської. Папа погодився за умовою що він здійснить піше поломництво у Рим. Там він був обдарований 100 костельними реліквіями. Луцький біскуп отримав доручення розмістити образ Богородиці Коденської в новозбудованому костелі св. Ганни. Храм був освячений 8 січня 1636 року. Сюди ж були перенесені тіла предків Миколая.

Господарська діяльність[ред.ред. код]

Власник Коденя, Вишнич, Заозір'я, Мстижу.

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]