Миколай Язловецький-Монастирський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколай Язловецький-Монастирський
Інші імена Микола Язловецький, Микола Монастирський
Народився бл.1484
Помер після 1559
Підданство Корона Польська
Національність поляк
Діяльність Державний діяч
Посада кам'янецький каштелян
Звання ротмістр
Конфесія католик
Батько Ян (Іван) Монастирський
Мати Барбара з Олеська
Рід Язловецькі, Монастирські
Родичі Бучацькі, Якуб Потоцький (зять)
Дружина Перша невідома, Єва з Подфіліпських
Діти Єжи Язловецький
Анна (Бжеська)
Друзяна (Потоцька)

Миколай Язловецький-Монастирський гербу Абданк (пол. Mikołaj Jazłowiecki (Monastyrski); бл. 1484 — після 1559) — польський шляхтич, військовик, урядник Королівства Ягеллонів, кам'янецький каштелян.

Життєпис[ред.ред. код]

Син Яна (Івана) Монастирського і його дружини Барбари з Олеська (дуже ймовірно, з Сененських або Олесницьких — тодішніх власників міста).

У джерелах вперше згаданий 20 березня 1513 як досвідчений воїн — вояк королівської роти, який зрікся опіки над малолітніми родичами. Ймовірно, тоді та пізніше служив у частинах, які обороняли східні кордони Польщі. Брав участь у битві з татарами під Скалою, за що 4 січня 1522 разом з кількома іншими учасниками битви був звільнений від податку у 8 гривень.

У 1542 році був королівським ротмістром на Поділлі. 29 березня 1543 був посідачем «Червоногородського ключа» — міста і замку з належними селами, до викупу яких був уповноважений львівський стольник Олександр Сенявський, який (є 2 версії): 1) не скористався цим правом, тому Миколай Монастирський залишився посідачем;[1] 2) викупив їх[2].

24 серпня 1546 р. як кам'янецький комісар разом з иншими шляхтичами-посадовцями отримав від короля Сигізмунда ІІ Авґуста наказ передати Яну з Кам'янця поселення Нишківці, Панасівці та інші.[3] Мав посаду каштеляна кам'янецького з 1543 р. (або перед 5 березня 1544[4]).

Початково був власником міста Мартинова і 5 сіл, бл. 1544 набув від белзького воєводи Миколая Сенявского давні родинні маєтки, в тому числі місто і замок Язловець, місто Новосілку і 17 сіл (маєтки перейшли свого часу як посаг до Сенявських). Тому почав підписуватись Язловецький-Монастирський. 14 березня 1544 за згодою короля передав права власності на замок у Червоногороді та належні села синові — Єжи (Юрію) Язловецькому.

1559 отримав привілей переведення села Бариша в Галицькому старостві на магдебурзьке право та піднесення його до статусу міста. Певний час брав податки з Червоногородського староства. 6 серпня 1556 був призначений одним з королівських комісарів для розмежування королівщини Жидачів віл приватних сіл. Останні відомості про нього походять від 30 січня 1559.

Cім'я[ред.ред. код]

Перший шлюб був бездітним (ім'я та прізвище дружини невідомі). Вдруге одружився із Евою з Подфіліпських — донькою каштеляна Кам'янця Якуба Подфіліпського. Діти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Mikołaj h. Abdank… — S. 123—124.
  2. Plеwczyński M. Sieniawski Aleksander h. Leliwa (ok. 1490—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 117 (пол.)
  3. Akta Grodskie i Ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyńskiego… — Lwów, 1884. — t. 10. — S. 49, 451. (пол.)
  4. Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Mikołaj h. Abdank… — S. 123.
  5. Jazłowieccy (01) (пол.)
  6. Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lw., 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 166. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.