Миколай Янович Кезгайло
| Миколай Янович Кезгайло пол. Mikołaj Kieżgajło лит. Mikalojus Kęsgaila біл. Мікалай Кезгайла 
| |
 | |
| Народження: |
1451 |
|---|---|
| Смерть: |
1512[1] |
| Країна: |
 Велике князівство Литовське |
| Рід: |
Кезгайли |
| Батько: |
Ян Кезгайлович[2] |
| Шлюб: |
Q132540594?[3][1][4] |
| Діти: |
Mikalojus Kęsgailad, Barbara Kieżgajłod і Anna Kieżgajłod[5] |
Миколай Янович Кезгайло (лит. Mikalojus Kęsgaila; бл. 1451—1512) — литовський боярин з роду Кезгайлів, маршалок земський (з 1509 р.), син Яна Кезгайла.
Після смерті батька отримав у спадщину Крожів, Дяволтву, Дворець, Єльну та ін. Від тітки Мілохни також отримав частку Налібок.
Мав трьох дітей:
- Миколай (бл. 1495—1529)
- Барбара (бл. 1500—1550) — дружина Андрея Завіші.
- Ганна (1505—1554) — дружина Станіслава Шемета.
- Rimvydas Petrauskas "Lietuvos Diduomenė XIV a. Pabaigoje — XV a. " 254 psl.
- Насевіч В. Кезгайлы // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 80-81. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0.
- ↑ а б Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада — 2 — Смаленск: 2014. — С. 257. — 386 с. — ISBN 978-5-00076-015-4
- ↑ Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада — 2 — Смаленск: 2014. — С. 256, 257. — 386 с. — ISBN 978-5-00076-015-4
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 508.
- ↑ Tęgowski J. Rodowód kniaziów Świrskich do końca XVI wieku — Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. — 219 с. — ISBN 978-83-229-3180-6
- ↑ Monografia rodziny Szemiothów (Szemetów, Szemiotów) herbu Łabędź odmienny, XV―XXI wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: Neriton, 2022. — С. 75. — 851 с. — ISBN 978-83-66018-15-0