Миколай I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святий
Миколай I
Pope Nicholas I.jpg
Папа Римський
24 квітня 855 — 13 листопада 867
Попередник: Бенедикт III
Наступник: Адріан II
Народження: бл. 820
Рим, Папська держава
Смерть: 13 листопада 867[1]
Рим, Папська держава
Релігія: католицька церква[2]
Примітки сто шостий папа Римський
У миру Миколай
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Святий Миколай I Великий (лат. Nicolaus; ? — 13 листопада 867, Рим, Папська держава) — сто шостий папа Римський з 24 квітня 858 року по 13 листопада 867 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Римі в сім'ї міського управителя Теодора. Після смерті Бенедикта III імператор Римської імперії Людовик II, який на той час перебував поблизу Рима, прибув до міста з метою вплинути на вибори папи. Миколай був обраний папою у присутності імператора. 25 квітня 858 року, в базиліці св. Петра відбулася його урочиста коронація (перша в історії папства). Від цього часу і впродовж 1000 років (в 1965 році Павло VI укинув її) потрійна корона — тіара — була символом папства. Три діадеми означали папську небесну, земну владу і владу над чистилищем. Через два дні після коронації Миколай I навідав імператора у його таборі, Людовик зустрів папу та вів його коня за вуздечку деякий час.

Микола I як і Лев I вважав, що папа Римський є наступником Ісуса Христа на землі та главою Церкви, а вчиняючи владу і опіку над усією Церквою, є вільний і незалежний від світської влади. Був великим папою-реформатором, мав своєю метою звільнити церкву з-під контролю світської влади, що призвело до нового конфлікту зі Східною церквою. Микола І розвинув теорію відносин між Церквою і державою: і Папа, і імператор мають владу, однак їх сфери відрізняються. Папа, оскільки його влада є духовною, може втручатись у справи держави, але імператор, оскільки його влада є тимчасовою, не може втручатись у справи Церкви. На прохання патріарха Ігнатія I, зміщеного з патріаршого престолу внаслідок політичних інтриг, Миколай I, втрутився у конфлікт між ним і Фотієм, проте свою мету досягнув аж через сім років, коли Фотія було зміщено з престолу, Ігнатія відновлено і на певний час між Східною та Західною церквами встановився мир. У відповідь патріарх Фотій у 867 році піддав критиці додаток Філіокве (додаток до Символу Віри), який дедалі більше визнавався на Заході. Ці суперечки знаменували другий розкол між Західною та Східною церквами.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]