Миколай IV

Миколай IV
Папа Римський
22 лютого 1288 — 4 квітня 1292
Попередник:	Гонорій IV
Наступник:	Целестин V
Народження:	30 вересня 1227, поблизу Асколі Пічено, Італія Lisciano, Італія
Смерть:	4 квітня 1292 (64 роки) Рим, Папська держава
Віросповідання:	Римо-католицька церква
У миру	Джіроламо Маскі
Медіафайли на Вікісховищі

Миколай IV, O.F.M. (лат. Nicolaus; *30 вересня 1227—†4 квітня 1292) — сто дев'яностий папа Римський, понтифікат якого трива з 22 лютого 1288 до 4 квітня 1292, францисканський монах, який був папським легатом до греків за папи Григорія X (1271—1276) в 1272, а також став наступником Бонавентури як генерала цього ордену в 1274. Папа Миколай III призначив його кардиналом. Обраний папою після 10 місяців вакансії по смерті папи Гонорія IV.

Був благочестивим і миролюбним монахом, який не мав особливих амбіцій щодо проведення хрестових походів і переслідування єресей. Притримувався нейтрального курсу щодо політичних груп Риму. У травні 1289 коронував короля Неаполя та Сицилії Карла II (1285—1309) після того, як він визнав папу сюзереном. У лютому 1291 уклав договір між королем Арагону Альфонсо III (1285–91) і королем Франції Філіпом IV (1285—1314) з метою вигнання короля Арагону Хайме II (1285—1296) з Сицилії. Втрата Аккри в 1291 змусила Миколая IV відновити спроби організації хрестового походу. Він послав місіонерів працювати серед болгар, ефіопів, татар і китайців.

Видав важливий акт 18 липня 1289, який гарантував кардиналам половину усіх грошових надходжень святого престолу. Помер у палаці, який збудував позаду базиліки св. Марії Маджоре. продовжував профранцузьку політику свого попередника папи Мартина IV.

Посилання

Микола IV у Catholic Encyclopedia (англ.)