Миколаїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Миколаїв
Coat of arms of Nikolayev.svg Flag of Nikolayev.svg
Герб Миколаєва Прапор Миколаєва
Миколаївська міська рада
Миколаївська міська рада
Миколаїв на карті України
Миколаїв на карті України
Основні дані
Інша назва місто корабелів[1]
Країна Україна Україна
Регіон Миколаївська область
Район Миколаївська міська рада
Код КОАТУУ 4810100000
Засноване 1789
Статус міста з 1789 року
Поділ міста 4 райони
Населення 489 146 (01.05.2017)[2]
Площа 260 км²
Густота населення 1881 осіб/км²
Поштові індекси 54000-490
Телефонний код +380-512
Координати 46°58′31″ пн. ш. 31°59′37″ сх. д. / 46.97528° пн. ш. 31.99361° сх. д. / 46.97528; 31.99361Координати: 46°58′31″ пн. ш. 31°59′37″ сх. д. / 46.97528° пн. ш. 31.99361° сх. д. / 46.97528; 31.99361
Висота над рівнем моря 42 м
Водойма р. Південний Буг, Інгул
Міста-побратими 11 побратимів
День міста Друга субота після першого вересня
Номери автомобілів ВЕ, 15
Відстань
Найближча залізнична станція Миколаїв
До Києва
 - фізична 403 км
 - залізницею 587 км
 - автошляхами 472 км
Міська влада
Адреса 54009, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, 35-30-11
Веб-сторінка Миколаївська міська рада
Міський голова Сєнкевич Олександр Федорович

Commons-logo.svg Миколаїв у Вікісховищі

Микола́їв — місто в Україні, обласний центр Миколаївської області, центр Вітовського і Миколаївського районів. Миколаїв розташований в гирлі річки Інгул, де вона впадає до Південного Бугу, за 65 кілометрів від Чорного моря.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Миколаєва

На території сучасного Миколаєва близько 1250—925 років до н. е. існувало так зване Місто людей Кіммерійських — стародавнє місто-порт кіммерійців (білозерської культури).[3] Це найстаріше місто на території України, що згадується у писемних джерелах.[4]

Вид на Миколаїв з висоти 10 км

У Середньовіччя, 1399 року, у південній місцині сучасного міста — Вітовці Великий литовський князь Вітовт звів тут Вітовтівський замок (фортецю) і митницю для контролю торгівлі з татарами.

Сучасний Миколаїв як місто, виник завдяки кораблебудуванню. Спочатку він будувався як кораблебудівна верф. Протягом XIX століття Миколаїв був центром кораблебудування на Чорному морі, а також центром управління Чорноморським флотом Російської імперії.

Назву місто отримало на честь покровителя мореплавців Святого Миколая. Також існує версія, що місто найменовано на честь перемоги російських військ 1788 року під час взяття османської фортеці Очаків, що збіглася з Днем Миколая.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Місто розташоване в Північному Причорномор'ї, при злитті річок Південний Буг та Інгул.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −1 0 5 14 21 25 27 26 20 14 8 2 14
Середня температура, °C −3,1 −1,8 2,6 10,2 16,5 20,4 22,3 21,8 16,9 10,3 4,4 −0,1 10,0
Середній мінімум, °C −6 −5 0 6 11 15 17 16 11 6 0 −2 6
Норма опадів, мм 35.7 35.4 29.0 32.3 43.5 54.2 56.2 41.0 39.5 21.5 36.4 42.6
Кількість сонячних годин 68,2 73,5 120,9 180,0 263,5 288,0 306,9 294,5 231,0 167,4 69,0 52,7
Кількість днів з опадами 6,4 6,1 5,5 5,5 6,5 6,5 5,1 4,1 4,3 3,3 5,9 7,4


Джерело: Meteoprog.ua та Hong Kong Observatory .[5]

Природа[ред.ред. код]

Рослинний світ[ред.ред. код]

Згідно дослідження, проведеного кандидатом біологічних наук Мельник Р. П. у 2001 році,[6] у складі урбанофлори Миколаєва нараховувалося 909 видів судинних рослин, які належать до 441 роду, 100 родин, 57 порядків та 4 відділів. Вперше описано 224 види з цього регіону. Наведено результати систематичного, географічного, біоморфологічного та екологічного аналізів території міста. Адвентивна фракція урбанофлори налічувала 235 видів. Урбанофлора Миколаєва нараховувала 18 рідкісних видів судинних рослин, з яких 4 види включено до Європейського Червоного списку, 11 — до Червоної книги України, 3 види визначено рідкісними для Миколаївщини та угруповання 2-х формацій занесено до Зеленої книги України. Флоросозологічні дослідження показали, що 6 рідкісних видів ймовірно зникли з території міста, тому розпочато реінтродукцію 3-х видів зниклих рослин, 12 видів перебувало на межі зникнення.

Поблизу селища Матвіївка розташований Матвіївський ліс, перші насадження якого було закладено 1952[джерело?] року, а до того на його місці були сади з криницями. Основними представниками дерев є сосна та робінія (звана «акацією»). У лісі водиться багато видів тварин і птахів (докладніше див. Матвіївський ліс).

Суспільство[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1792 1566
1863 64 600 +4025.2%
1897 92 012 +42.4%
1911 105 000 +14.1%
1926 104 909 −0.1%
1939 168 676 +60.8%
1959 226 207 +34.1%
1970 331 037 +46.3%
1979 439 915 +32.9%
1989 502 776 +14.3%
2001 514 136 +2.3%
2014 494 922 −3.7%
[7][8][9]

Станом на 1 березня 2015 чисельність населення Миколаєва становила 494,4 тис. осіб (42,5 % населення Миколаївської області). На початку 2014 р. за чисельністю населення серед міст України Миколаїв посідав 9 місце.[10].

Динаміка зміни чисельності населення

Динаміка національного складу населення Миколаєва за переписами, %
1926[11] 1939[12] 1959[13] 1989[14] 2001[14]
українці  29,9  49,7  59,7  63,2  72,6
росіяни  44,6  31,0  30,3  31,2  22,6
євреї  20,8  15,2  6,8  2,1  0,5
білоруси  0,3  0,7  1,0  1,1  0,8

Освіта[ред.ред. код]

Традиційний марш посвяти студентів НУК ім. адмірала Макарова

Освітня мережа міста Миколаїв налічує 74 діючих дошкільних і 75 загальноосвітніх навчальних закладів різних типів. Керівним органом в галузі дошкільної, загально середньої та позашкільної освіти в місті є Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради.

У Миколаєві працюють декілька вищих навчальних закладів (як державні, так і приватної форми власності):

Мовами викладання у навчальних закладах Миколаєва є державна українська, а також загальнопоширена російська. У мережі середніх шкіл факультативно вивчаються мови деяких нацменшин.

Медицина[ред.ред. код]

У Миколаєві діє розгалужена мережа як державних і комунальних, так і приватних медичних закладів, загальний контроль за діяльністю яких і якістю надаваних послуг здійснює Управління охорони здоров'я міста Миколаєва. Державні і комунальні медичні заклади (офіційні дані на кінець 2000-х рр.):

  • міські лікарні № 1,3,4; лікарня, станція і 3 підстанції швидкої медичної допомоги; 2 дитячих лікарні і 3 пологових будинки[15];
  • Миколаївська обласна психіатрична лікарня № 2;
  • міські поліклініки № 1—4 і дитячі поліклініки № 1—3[16];
  • стоматологічні поліклініки № 1—3 і дитяча стоматологічна поліклініка[17];
  • низка санаторіїв і профілакторіїв («Знання», «Дубки», «Інгул», «Південний»)[18];
  • міський протитуберкульозний диспансер, міська дезінфекційна станція, міська і районні санітарно-епідемічні станції[19].

Медико-санітарні частини діють на великих міських підприємствах.

У місті розвивається сфера приватної медицини, як загального терапевтичного, так і спеціального — діагностичного, стоматологічного, наркологічно-неврологічного, дитячого спрямування, діє перша міська приватна швидка медична допомога «077 Швидка допомога»[20].

Релігія[ред.ред. код]

В Миколаєві народився та жив найвідоміший єврейський діяч  XX століття Менахем Мендл Шнеєрсон.[21]

У 2015 році на балансі комунального підприємства «Миколаївська ритуальна служба» знаходяться 15 кладовищ, з них закритих 9.[22] Найбільшими з них є Мішковський цвинтар (122 га) і Некрополь Миколаєва (32,9 га).[23]

Культура[ред.ред. код]

Миколаїв — значний культурно-просвітницький осередок Південної України.

У Миколаєві діють 58 закладів культури, що перебувають на обліку комунального міського господарства. З-поміж них три театри, музеї, міський культурний центр і 4 будинки культури, 10 шкіл естетичного виховання, клубні установи, міські парки культури і відпочинку та Миколаївський зоопарк, культурно-ігровий комплекс Дитяче містечко «Казка», розгалужена мережа з 35 бібліотек тощо.

Театр, музика і кіно[ред.ред. код]

У місті працює обласна філармонія, також на комунальному балансі перебувають муніципальний театр-студія естрадної пісні, Муніципальний камерний оркестр тощо. Головні кінотеатри — «Піонер», «Батьківщина», «Мультиплекс» та «Юність».

Музеї[ред.ред. код]

Миколаївські музеї:

Бібліотеки[ред.ред. код]

Перша будівля Миколаївської громадської бібліотеки (Спаська, 44)

Найбільші бібліотеки міста:

У місті, одному з перших у державі, діє зведений електронний каталог миколаївських бібліотек-учасників проекту «Ресурси бібліотек міста Миколаєва»[25] (проект Миколаївської обласної бібліотечної асоціації, МОБА).

Парки[ред.ред. код]

Білий ведмідь у Миколаївському зоопарку

Найбільші міські парки Миколаєва:

Також у місті розташований один із найкращих в Україні і найвідоміших у Європі зоопарків — «Миколаївський зоопарк».

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Намив, вулиця Червоних Майовщиків

Місто складається з 4 районів:

Місцевості та житлові масиви[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

На 2014 р. суб'єктами переробної промисловості реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без ПДВ і акцизу) на суму 9,44,0[прояснити] млрд грн, у тому числі:

  • металургійне виробництво— на 3,52 млрд грн,
  • машинобудівної галузі — на 2,76 млрд грн,
  • харчової галузі — на 1,66 млрд грн.

Промислові підприємства міста забезпечують до 50 % обсягів продукції суднобудування України, понад 90 % державного виробництва газових турбін, 80 % глинозему.

Крім важкої промисловості в місті розвинута харчова промисловість (особливе піднесення відбулося після 1991 року завдяки іноземним інвестиціям) — так, в Україні та за її межами користується незмінною популярністю продукція ТОВ «Сандора», ЗАТ «Лакталіс-Україна», пивзаводу «Янтар» тощо.

Найбільші миколаївські підприємства:

Інфраструктура[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Вітраж у залізничному вокзалі
Автовокзал-Миколаїв.

Місто є транспортним вузлом, через який проходить низка автошляхів:

міський трамвай

Місто є вузлом залізничних ліній на Одесу, Херсон, Снігурівку, Долинську. Відстань від Миколаєва до Києва 494 км.

Громадський транспорт міста Миколаїв представлений:

Головною магістраллю міста є Центральний проспект (колишні назви — Херсонська вулиця, проспект Леніна), що переходить у Херсонське шосе.

Миколаїв є також важливим вузлом автомобільного, автобусного, залізничного, морського і повітряного сполучення.

Старий міст через Інгул

Символіка[ред.ред. код]

Миколайчики (печиво) до Дня Миколая, на честь якого назване місто

Невід'ємною частиною історії міста є його символіка. До неї відносяться герб, прапор і гімн міста Миколаєва.

7 жовтня 1803 року імператором Олександром I затверджено перший герб Миколаєва, котрий було змінено 16 березня 1883. 26 вересня 1997 року на засіданні міської Ради було затверджено сучасний герб Миколаєва.

У 1883 році, до 100-річчя міста, Миколаївська міська Дума затвердила прапор міста. 10 вересня 1999 року у день 210-річчя Миколаєва прапор було освячено і піднято над будівлею міськвиконкому.

11 вересня 2004 року Миколаївська міська Рада своїм рішенням затвердила гімн Миколаєва, створений авторським колективом під керівництвом Анатолія Сироти.

У вересні 1996 року Миколаївська міська Рада затвердила почесний знак «Городянин року». Ним відзначають заслуги будь-якого громадянина в будівництві демократичного правового суспільства, в економічній, науково-технічній, гуманітарній, соціально-культурній сферах, у вихованні дітей, у спорті, в захисті інтересів міста Миколаєва та нарощуванні його авторитету як в Україні, так і на міжнародному рівні.

З 1998 року присвоєння звань «Городянин року» і «Людина року» здійснюється в рамках загальноміської програми «Людина року». Міський оргкомітет, який з 1998 по 2013 незмінно очолював Валерій Карнаух, присвоює звання за результатами експертного й газетного опитувань.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

У Миколаєві розвинуті як місцеві електронні, так і друковані ЗМІ (станом на кін. 2000-х рр.)[29].

«Південна правда» — одне з найстаріших і тиражних видань

Прикметною рисою миколаївських ЗМІ є їхня майже тотальна російськомовність.

Image of circularly polarized light
Телевежа у Миколаєві

Друковані[ред.ред. код]

Первістком незалежної преси в місті була газета «Чорноморія» — орган ради осередків регіональної організації НРУ, видавалась від грудня 1989 по січень 1991 рр. (загалом 11 чисел). Головні сучасні друковані інформаційні суспільно-політичні періодичні видання Миколаєва:

  • газета «Південна правда» — найстарша за часом видання суспільно-політична обласна газета[30];
  • газета «Вечірній Миколаїв» — міська суспільно-політична газета[31];
  • газета «Миколаївські новини» — щотижнева суспільно-політична газета з популярним веб-ресурсом[32].
  • газета «Рідне Прибужжя» — офіційне передплатне видання Миколаївської області, україномовне.
  • глянцевий журнал NL — журнал, який показує життя у всіх її гранях, друкована версія онлайн видання NikLife.

Також у місті бурхливо розвивається спектр комерційних інформаційних, бізнесових видань.

Електронні[ред.ред. код]

Миколаївські телекомпанії:

  • Миколаївська обласна державна телерадіокомпанія — головна місцева телерадіокомпанія; здійснює трансляцію на телеканалі «Миколаїв» (31-й) інформаційних, публіцистичних, спортивних і художніх програм, прямі ефіри. Виробництво й трансляція радіопрограм на провідному радіо й у ефірі «Радіо „Миколаїв“» (середні хвилі);
  • Телерадіокомпанія «Сатурн» — виробництво власних програм і трансляція на 35-му каналі;
  • Комунальне підприємство телерадіокомпанія «МАРТ» — виробництво власних інформаційних і публіцистичних програм і трансляція на 31-му каналі.
  • TAK-TV — єдина в Україні ефірна студентська телекомпанія, яка транслює програми 24\7[33]

У Миколаєві діє незалежне інформаційно-аналітичне агентство «Контекст-Причорномор'я» (крім Миколаївської, працює також у Одеській та Херсонській областях)[34].

Місцевий Інтернет представлений переважно інформаційно-популярними порталами — інформаційно-аналітичне видання «Преступности. НЕТ» [35], інтернет-журнал NikLife, перша інтернет-газета «Микола»[36], онлайн-видання «Губернський Тиждень»[37], обласна інтернет-газета «Новини — N»[38], суспільно-політичне видання «НикВести»[39], Миколаївський молодіжний портал[40], та деякі інші.

FM-радіостанції[ред.ред. код]

Пошта, зв'язок[ред.ред. код]

Докладніше: Пошта в Миколаєві

Спорт[ред.ред. код]

У Миколаєві працюють 25 дитячих і юнацьких спортивних шкіл з 36 видів спорту, у яких займаються близько 9 200 осіб (середина 2000-х рр.).

Підготовку професіональних спортсменів здійснюють міське вище училище фізичної культури і спорту, школа вищої спортивної майстерності.

У місті розташовані 5 стадіонів, зокрема, Центральний міський стадіон, також 118 спортивних залів, 4 плавальних басейни, 21 тенісний корт.

Честь міста у першостях України захищають баскетбольний клуб МБК «Миколаїв» і футбольна команда МФК «Миколаїв»сезоні 2015/2016 виступає в 1-й лізі українського Чемпіонату з футболу). В американському футболі місто представляє команда «Миколаївські Вікінги».

З огляду на географічне розташування міста розвиток у Миколаєві набули вітрильний спорт (міський яхт-клуб) та пірнання з аквалангом (клуб «Садко»).

Архітектура[ред.ред. код]

Визначні пам'ятки і пам'ятники[ред.ред. код]

У 1790 році було складено регулярний план міста (архітектори Іван Старов, Іван Князєв та Франц де Воллан) з прямокутною сіткою вулиць та центральною площею на перехресті двох головних магістралей[41].

До прикметних архітектурно-історичних пам'яток міста належать:

Серед споруд у Миколаєві доби СРСР:

  • будинок обкому (1954, архітектори С. Косенко та М. Бабаян);
  • готель «Україна» (1958, архітектор В. Скуратовський);
  • педагогічний інститут (1966, архітектори Г. та В. Скуратовські);
  • комплекс будівель — Будинок зв'язку, Будинок Спілок, Будинок проектних організацій (1970, архітектори С. Якимович та В. Добровольська);
  • Будинок художника (1971, архітектор Є. Киндяков);
  • Будинок політосвіти (1974, архітектор М. Никифоров).[41]

У місті значне число пам'ятників, зокрема, присвячених кораблям і командувачам російського флоту (деякі з них установлені до 1917 року).

Протизаконна забудівля[ред.ред. код]

Починаючи з 2000-х років в місті було зведено значну кількість малих архітектурних форм (МАФ) та встановлено велику кількість білбордів, значна частина яких є протизаконною, що, загалом, призвело до захаращення міста. Новий архітектурний стиль міста отримав неофіційну назву «будкоград»[42][43]. Частково цю проблему почав вирішувати новообраний мер міста Олександр Сенкевич[44] — з 2016 до 2017 року було ліквідовано 160 МАФів і 360 білбордів[45].

Відомі миколаївці[ред.ред. код]

Михайло Фалєєв, перший громадянин міста

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

Місто Миколаїв є членом Міжнародного чорноморського клубу та бере участь у роботі Всесвітньої ради екологічних ініціатив (ICLEI).

У міста 15 побратимів:

Панорами міста[ред.ред. код]

Панорама весняного Миколаєва
Панорама Південного Бугу біля Миколаєва
Панорама головного входу в Миколаївський зоопарк

Примітки[ред.ред. код]

  1. Миколаїв — місто корабелів // Миколаївська обласна бібліотека для дітей імені В. О. Лягіна
  2. Головне управління статистики у Миколаївській області
  3. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін. ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.]Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  4. Кіммерійці
  5. Climatological Information for Mykolaiv, Ukraine, Hong Kong Observatory. Retrieved 28 June 2012.
  6. Мельник Руслана Петрівна. Урбанофлора Миколаєва: Дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / Херсонський держ. педагогічний ун-т. — Херсон, 2001. — 372 арк.]
  7. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України
  8. Справочные данные. Краткая географическая энциклопедия. Том 5
  9. Результати Перепису населення України 2001 року
  10. Головне управління статистики у Миколаївській області. Чисельність населення на 1 березня 2015 року
  11. Этноязычный состав населения областных центров Украины в 1926 году
  12. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Николаев
  13. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год.
  14. а б Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності
  15. Міські лікарні на Офіційна веб-сторінка Миколаївської міської ради
  16. Міські поліклініки на Офіційна веб-сторінка Миколаївської міської ради
  17. Міські стоматологічні поліклініки на Офіційна веб-сторінка Миколаївської міської ради
  18. Міські санаторії на Офіційна веб-сторінка Миколаївської міської ради
  19. Інші медичні заклади Миколаєва на Офіційна веб-сторінка Миколаївської міської ради
  20. Міські приватні медичні заклади на Офіційна веб-сторінка Миколаївської міської ради
  21. Николаев — родина одного из самых известных еврейских деятелей XX века. Николаев — родина одного из самых известных еврейских деятелей XX века (ru). Процитовано 2017-03-08. 
  22. Миколаївська міська рада. Рішення від 23 січня 2015 № 45/3 «Про затвердження Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2015—2019 роки»
  23. Найбільші цвинтарі України
  24. Кирпа Ірина Зірки під прицілом. Найстаріша українська обсерваторія в Миколаєві відкриє музей телескопів // «Україна Молода» № 186 за 8 жовтня 2009 року
  25. Ресурси бібліотек міста Миколаєва. Зведений електронний каталог.
  26. http://www.sandora.ua/index.php?id=214
  27. http://hostingmaks.com/
  28. http://www.everi.com.ua/
  29. ЗМІ Миколаєва на Офіційна веб-сторінка Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області
  30. Електронна версія газети «Південна правда»
  31. Електронна версія газети «Вечірній Миколаїв»
  32. Миколаївський інформаційний веб-ресурс www.niknews.mk.ua
  33. Сайт Телекомпанії TAK-TV
  34. Інтернет-версія ІАА «Контекст-Причорномор'я»
  35. незалежне інформаційно-аналітичне видання «Преступности. НЕТ»
  36. Сайт інтернет-газети «Микола»
  37. онлайн-видання «Губернський Тиждень»
  38. обласна інтернет-газета «Новини — N»
  39. суспільно-політичне видання «НикВести»
  40. Миколаївський молодіжний портал
  41. а б Шорін Е. О. Миколаїв // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6., К., 1981, стор. 493
  42. Узаконили незаконное: В Николаеве официально разрешили устроить «будкоград» на Советской
  43. В Николаеве на Крылова вырос новый «будкоград»
  44. Жители Николаева еще не ощутили на себе результатов работы нового мэра Сенкевича: больше всего волнуют дороги и «будкоград»
  45. Сенкевич сообщил, что за год в Николаеве снесли 160 МАФов и 360 рекламных конструкций (рос.)
  46. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 251 с. ISBN 966-8201-26-4
  47. Договір про співробітництво між меріями міст Бурси (Туреччина) і Миколаєва (Україна)
  48. Договір про співробітництво між виконавчим комітетом міської ради м. Миколаїв (Україна) та мерією м. Галац (Румунія)
  49. Договір про встановлення партнерських стосунків на офіційному сайті Миколаївської міськради
  50. ПРОТОКОЛ про дружбу та співробітництво між Москвою та Миколаєвом
  51. УГОДА ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО між адміністрацією міста Петрозаводська (Республіка Карелія, Росія) та виконавчим комітетом Миколаївської міської Ради (Україна)
  52. УГОДА між Адміністрацією Санкт-Петербурга Російської Федерації та виконавчим комітетом Миколаївської міської ради України про співробітництво в торгово-економічній, науково-технічній, гуманітарній і культурній галузях
  53. Договір про встановлення партнерських стосунків на офіційному сайті Миколаївської міськради
  54. УГОДА між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (Україна) та Адміністрацію нового регіону Примор'я м. Тяньцзінь (Китайська Народна Республіка) про співробітництво в торгово-економічній, науково-технічній, гуманітарній і культурній галузях

Див. також[ред.ред. код]

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]

Новоодеський район Вітовський район
Миколаївський район Gray compass rose.svg Вітовський район
Очаківський район Вітовський район Вітовський район