Миколаївка (Конотопський район)
| село Миколаївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Громада | Буринська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59020030240015356 |
| Облікова картка | Миколаївка |
| Основні дані | |
| Населення | 641 |
| Поштовий індекс | 41736 |
| Телефонний код | +380 5454 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°05′07″ пн. ш. 33°53′53″ сх. д. / 51.08528° пн. ш. 33.89806° сх. д.Координати: 51°05′07″ пн. ш. 33°53′53″ сх. д. / 51.08528° пн. ш. 33.89806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
153 м |
| Водойми | р. Куриця |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Путивль |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41736, Сумська обл., Буринський р-н, с. Миколаївка, вул. 40-річчя Перемоги, 1 |
| Сільський голова | Куштименко Микола Володимирович |
| Карта | |
  Миколаївка | |
 Миколаївка | |
| Мапа | |
| |
Микола́ївка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 641 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська сільська рада.
Після ліквідації Буринського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Миколаївка розташована на березі річки Куриця, вище за течією на відстані 2.5 км розташоване село Воскресенка, нижче за течією на відстані 1 км розташовані села Черепівка та Карпенкове.
По селу тече струмок, що пересихає із загатою.
Історія[ред. | ред. код]
Населений пункт був заснований останнім смілянським сотником Яковом Тараном як хутір Таранівка на р. Куриці, де малися його угіддя. На його землях проживало декілька підсусідків. Обходився Я. Таран з людьми просто, характеру був веселого, любив жарти.
Раніше село називалось Таранівка. Назва Миколаївка стала вживатись приблизно з 1825 року, коли княгиня Анастасія Василівна Кавкасідзе, яка володіла землями Миколаївки, влаштувала в церкві села новий боковий вівтар в ім'я Святителя Миколая.
За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1318 осіб (655 чоловіків та 663 жінки), налічувалось 169 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Миколаївська сільська лікарня, влаштована за сприяння місцевого поміщика князя Миколи Семеновича Кавкасідзе, була відкрита 13 січня 1871 року.
Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Миколаївської волості, мешкало 1304 особи, налічувалось 200 дворових господарств, існували православна церквашкола, лікарня, 2 лавки, постоялий двір, 12 вітряних млинів[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках, встановлено смерті не менше 23 людей[4].
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна та свино-товарна ферми, машино-тракторні майстерні.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Колот Микола Миколайович (1977—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
- Попов Павло Миколайович — український літературознавець, мистецтвознавець та фольклорист, член-кореспондент АН УРСР.
- Сидоров Олексій Олексійович (рос. Алексей Алексеевич) (1891—1978) — професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч мистецтв РРФСР, відомий радянський мистецтво- та книгознавець, агент ОДПУ-НКДБ-МДБ під псевдо «Старий».
- Топтунов Леонід Федорович (1960-1986) — старший інженер управління реактором реакторного цеху Чорнобильської АЕС.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1708)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- ↑ Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
- ↑ Колот Микола Миколайович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 23 квітня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл України (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Миколаївка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Кожина Н. А. и др. Алексей Алексеевич Сидоров. Издательство «Наука», Москва. 1974.
- Меньшиков В. Ржев — Сталинград. Скрытый гамбит маршала Сталина. Издательство «Питер», Санкт-Петербург, 2012.
- Капітоненко О. Зародження аптечної справи в Бурині. Газета «Місто Ярославни», ч.1(33), січень-березень 2016 р.
- Сахно Ф. Історія Смілого. "Варта". Київ, 2004 р., с.276.
| ||||||||||||||||
_(1854).png)
| |||||||||||
