Перейти до вмісту

Миколаївка (Донецький район)

Координати: 48°00′11″ пн. ш. 38°14′58″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 38.24944° сх. д. / 48.00306; 38.24944
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
селище Миколаївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Тер. громада Харцизька міська громада
Код КАТОТТГ UA14080090060016636 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Статус із 2024 року
Населення 121 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 86783
Телефонний код +380 6257
Географічні координати 48°00′11″ пн. ш. 38°14′58″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 38.24944° сх. д. / 48.00306; 38.24944
Висота над рівнем моря 92 м
Водойма р. Кринка


Відстань
Найближча залізнична станція: Орлова Слобода
До станції: 4 км
До райцентру:
 - автошляхами: 12,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 33,2 км
 - автошляхами: 40,2 км
Селищна влада
Адреса 86783, Донецька обл., Харцизька міськрада, м. Зугрес, вул. Маяковського, 2
Голова селищної ради Зозуля Олександр Степанович
Карта
Миколаївка. Карта розташування: Україна
Миколаївка
Миколаївка
Миколаївка. Карта розташування: Донецька область
Миколаївка
Миколаївка
Мапа

Миколаївка у Вікісховищі

Микола́ївка — селище Харцизької міської громади Донецького району Донецькій області, Україна. Розташоване на березі Кринки за 12 км від райцентру (автошлях Н21).

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване між 1835—1837 роками відставним гвардії поручником лейб-гвардії Козацького полку Миколою Івановичем Іловайським. Першими мешканцями села були переселені переважно зі слободи Троїцької, меншою мірою — зі слободи Дмитрівки, а також хутора Федорівського (Миколаївського)-Єланчицького Міуської округи Області Війська Донського кріпосні селяни.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
російська 138 55.42%
українська 107 42.98%
білоруська 1 0.40%
грецька 1 0.40%
німецька 1 0.40%
інші/не вказали 1 0.40%
Усього 625 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 249 осіб, із них 42,97 % зазначили рідною мову українську, 55,42 %— російську, 0,4 %— білоруську, німецьку та грецьку мови[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]