Миколаївська церква (Глухів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Церква Святого Миколая
Glukhov church.jpg
Сучасний вигляд (2010)
51°40′35″ пн. ш. 33°54′35″ сх. д. / 51.67639° пн. ш. 33.90972° сх. д. / 51.67639; 33.90972Координати: 51°40′35″ пн. ш. 33°54′35″ сх. д. / 51.67639° пн. ш. 33.90972° сх. д. / 51.67639; 33.90972
Тип споруди церква
Розташування Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg УкраїнаГерб Глухова.png Глухів
Архітектор Матвій Єфимов
Засновник Василь Федорович Ялоцький (Яловицький)
Поч. будівництва 1693
Кін. будівництва 1695
Вартість 600 карбованців «копійками» і 500 карбованців «чеками»
Належність УПЦ МП
Миколаївська церква (Глухів). Карта розташування: Україна
Миколаївська церква (Глухів)
Миколаївська церква (Глухів) (Україна)
Миколаївська церква у Вікісховищі?

Миколаївська церква — храм збудований на місці однойменної дерев'яної церкви, що згоріла під час пожежі глухівського замку в 1685 році.[1] Є найстарішою будівлею Глухова та пам'яткою історії й архітектури національного та світового значення. Вважається єдиним з численних храмів, що зберігся до наших днів, збудований видатним зодчим Матвієм Єфимовим.[2]

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Для будівництва церкви до Глухова з Києва 1693 року була запрошена артіль зодчих на чолі з архітектором Матвієм Єфімовим. Майстри самі завозили цеглу, цемент, залізо та будували. Місто заплатило їм 600 карбованців «копійками» і 500 карбованців «чеками» і забезпечувало провіантом.[3]

У XVIII столітті, коли Глухів був столицею Гетьманщини, Миколаївська церква стала культовою спорудою Лівобережної України. 6 листопада 1708 року на колишньому Радному майдані перед храмом наставляли на гетьманство Івана Скоропадського. 1 жовтня 1727 року на гетьманство наставляли вже Данило Апостола, а 1751 — Кирила Розумовського.

Поховання на церковному кладовищі[ред.ред. код]

У 1751 році тут було поховано писаря Генерального військового суду (1743—1751 рр.) Івана Васильовича Піковця (нар. 1710 — 1751;

1760 року тут було поховано генерального хорунжого Миколу Даниловича Ханенка.


У 19671978 роках цервка бура реставрована Сумською майстернею.[4]

Опис[ред.ред. код]

Мурована, тридільна, двоверха церква з дзвіницею стоїть в історичному середмісті посеред центрального майдану — Соборного, посідаючи острівне становище в його структурі.[5]

Архітектура[ред.ред. код]

Структура храму зведена за традиціями народного дерев'яного зодчества. Квадратний бабинець, восьмигранна нава та гранчастий вівтар згруповано на одній осі із заходу на схід. Первісно кожний складовий об'єм мав самостійне восьмигранне шатрове завершення з заломами. У 1871 року баню над бабинцем було розібрано, із західного боку прибудовано притвор з дзвіницею, що змінило традиційний образ церкви. Декоративно-пластичне вирішення храму стримане, наближене за характером до ренесансного.[6]

Іконостас[ред.ред. код]

Іконостас Миколаївської церкви створений у середині XVIII століття. Він був компактним, п'ятиярусним, нешироким, займаючи ширину центрального компартимента церкви. Виконаний у перехідних ренесансно-барокових формах з пишним позолоченим різьбленням півколонок, карнизів, іконних рам і площин між іконами.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки та посилання[ред.ред. код]

  1. Сайт міста Глухова
  2. Сумщина туристична, Золоте намисто Сумщини - Миколаївська церква
  3. Вулиці міста розповідають
  4. В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 56-57. — ISBN 5-7707-9955-2.
  5. Національний заповідник "Глухів", Миколаївська церква (Соборний майдан, охоронний номер 629-Н)
  6. Про Україну, Миколаївська церква. 1693 р. м. Глухів Сумської обл.

Посилання[ред.ред. код]