Миколаївський зоопарк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор зоопарку

Миколаївський зоопарк — один з найкращих і знаних зоопарків в Європі, розташований в Миколаєві. Історія зоопарку виходить від 26 квітня 1901 року, коли міський голова Микола Леонтович заснував свою приватну колекцію.

До 1925 розташовувався в будинку Леонтовича на вулиці Адміральській (на місці нинішнього облвиконкому), з 1925 був розширений, з 1978 року міститься на новому місці — поряд з Центральним автовокзалом (на місці старого міського цвинтаря). На поточний час займає територію в 23 га.[1]

В 1993 році першим серед зоопарків України був прийнятий в Європейську Асоціацію Зоопарків і Акваріумів (EAZA). Бере участь в 18 Європейських програмах розведення рідкісних видів (ЕЕР), входить в Євро-Азіатськую Регіональну Асоціацію Зоопарків і Акваріумів (ЕАРАЗА), в Міжнародну Систему Обліку Тварин (ISIS). У травні 2003 року Миколаївський зоопарк першим із зоопарків України був прийнятий у Всесвітню асоціацію зоопарків і акваріумів (WAZA). Директор зоопарку, Володимир Топчій — член Ради директорів зоопарків Європи (EAZA).

Історія[ред.ред. код]

Площа Леонтовича перед входом до Миколаївського зоопарку
Пам'ятник Миколі Леонтовичу — засновнику Миколаївського зоопарку
Тигри у Миколаївському зоопарку
Ведмідь гімалайський у Миколаївському зоопарку
Трагопан Темінка у Миколаївському зоопарку

До революції 1917 року Акваріум був приватною колекцією Миколи Леонтовича. Вже в дореволюційний час колекція Леонтовича була широко відома в Росії і Європі. Акваріум був обладнаний по останньому слову техніки того часу: мав електричні компресори, підігрівачі. Риби були розміщені в 75 акваріумах. Колекція налічувала близько 50 видів риб і земноводних, понад 1000 екземпляри. Микола Леонтович постійно публікував статті з акваріумістики, був активним членом суспільства любителів природи Миколаєва. Подібних колекцій у всій Європі було тільки сім.

У 1918 році колекція Леонтовича була націоналізована, а він сам згодом був призначений першим директором Державного акваріума.

З великими втратами Акваріум пережив громадянську війну. 25 червня 1922 року, відбулося друге урочисте відкриття Миколаївського державного акваріума. Цього року його відвідало близько 40 тисяч чоловік. Відвідини були безкоштовними. До 1923 року Миколаївський державний акваріум був на утриманні місцевої народної освіти, потім був переведений на держбюджет, а з березня 1934 року — на бюджет міста.

У 1925 році при Акваріумі був відкритий зоологічний відділ, і він став іменуватися Акваріум-Зоосад. З Асканії-Нова були привезені бізони, верблюди, яки, олені, муфлони, страуси. Спеціально для зоосаду були придбані ведмеді, вовки, лисиці, мавпи. Територія була збільшена до 0,75 гектарів. Побудовані вольєри для копитних тварин, клітки хижаків, розбитий парк.

У 1928 році штат зоосаду складався з 9 чоловік. Микола Леонтович, його сім'я і деякі співробітники жили на території парку.

У 1934 році почалися нічим не обґрунтовані репресії Леонтовича і його сім'ї. 28 липня 1937 року він був заарештований за звинуваченням в зв'язках з контрреволюційно налаштованою інтелігенцією і участі у військово-офіцерській організації. По сімейній легенді Микола Павлович Леонтович помер в Тамбовській в'язниці в 1940 році. Проте, ці дані нічим не підтверджуються, в Тамбові його ніколи не було. Дата і місце смерті Леонтовича напевно не відомі.

4 грудня 1935 року в Акваріум-Зоосад на посаду науковця приходить Федір Григорович Нічиков, що закінчив Одеський інститут профосвіти і аспірантуру Одеського Державного науково-біологічного інституту.

З приходом в Зоосад Федора Нічикова робота була поставлена на наукову основу: стали проводитися лекції, екскурсії, консультації. У 1937 році він засновує кружок юних біологів. Кружківці брали участь в республіканських семінарах в Києві. У 1940 році вони представили дві роботи: «Нова порода кавових кроликів» і «Риби річок Південного Буга і Інгулу».

На 1 січня 1941 року Акваріум-Зоосад налічував 135 видів тварин: 27 видів ссавців, 37 птахів, 8 плазунів, 62 риб.

16 серпня 1941 року до міста увійшли німецько-фашистські війська. Зоопарк не був евакуйований.

Всі роки окупації зоосад був відкритий для відвідувачів. У вересні 1942 року в зоосаді працювало 24 людини.

У музеї зоопарку зберігаються справжні вхідні квитки того часу, надруковані українською і німецькою мовами. Також в музеї є книга відгуків відвідувачів з 1937 по 1952 роки. На жаль, три листи періоду війни з неї вилучені.

Під час відступу фашисти застрелили ведмедів і левів. Ось що пише в своїх спогадах Л. Е. Нічикова: «…Деяких тварин нам вдалося заховати в підвальному приміщенні і замаскувати вхід. На територію зоопарку сипалися осколки від вибухів на заводі, лунав гул від бомбардування. У хвіртку раз у раз стукали німці і поліцаї. Німці пропонували нам йти, оскільки збиралися замінувати зоопарк. На щастя, зоопарк не замінували, ми залишалися на своєму посту…»

На другий день Після звільнення міста, 29 березня 1944 року в книзі відгуків з'явився перший запис: «У звільненому Миколаєві вперше нам довелося відвідати Миколаївський Акваріум-Зоосад. Першими ввійшли військова частина № 251. Множина знищена німецькими загарбниками. Залишилися одні порожні клітки. Збереглися крокодили, золоті рибки, павичі і ще ряд, що, звичайно, нас і цим задовольнило з причини руйнування. В акваріумах застигла вода. Золоті риби плавають під льодом. Від Н-ськой частини командир взводу Чучков».

Проте, гроші місто знайшло, і зоосад відновлювався. Були відремонтовані клітки хижих тварин, побудоване приміщення для дрібних хижаків на 11 секцій, басейн для водоплавних птахів.

З 1948 року Акваріум-Зоосад був перейменований в Миколаївський зоопарк. В цей час він знаходився в підпорядкуванні облвиконкому, відділу культосвітроботи і фінансувався обласним бюджетом.

У 1950-ті роки колекція зоопарку була значно збільшена. У ній з'явилися пуми, сніжний барс, білі ведмеді, плямиста гієна, гімалайський ведмідь. У 1955 році привезли індійську слониху Мері, яка була дарована Микиті Хрущову прем'єр-міністром Індії Джавахарлалом Неру.

У 1960-ті роки колекція тварин налічувала понад 200 види близько 2000 екземплярів. Загальна площа приміщень для тварин становила всього лише 1267 квадратних метрів.

У 1970 році почалося будівництво зоопарку на новій території — на місці старого, так званого «Інтернаціонального» кладовища. Грошей, як завжди, не вистачало, і будівництво велося украй мляво. У деяких міських керівників виникла думка, що зоопарк простіше закрити.

З 1974 року зоопарк почали будувати методом народного будівництва. Більше 100 організацій міста і області вели будівництво. Основним рушійним елементом будівництва був голова миколаївського міськвиконкому Канаєв Іван Максимович. Щонеділі на території зоопарку він проводив планерки з будівниками і співробітниками зоопарку, строго питаючи зі всіх.

30 березня 1978 р. зоопарк переїхав на нове місце. Останніми переселились старожили — алігатор Вася (2003 року «відзначив ювілей» — 50 років[2], живий досі, є найстарішою твариною з усіх нині живучих в зоопарках України) і слониха Мері.

З 7 по 10 вересня 2001 року в зоопарку була проведена Міжнародна науково-практична конференція. Її назвою і провідною темою стало гасло зоопарку «Тільки нашими загальними зусиллями ми збережемо мир диких тварин». У конференції взяли участь понад 60 чоловік з 29 зоопарків 10-ти країн. Європейську Асоціацію Зоопарків і Акваріумів представляв виконавчий директор Кун Броувер (Амстердам, Голландія).

У 2003 році зоопарк отримав «Кришталевий Ріг достатку» від Міжнародного Академічного рейтингу «Золота Фортуна», у 2004 році — став переможцем в 1-му Всеукраїнському конкурсі «100 найкращих товарів і послуг» за послуги, що надаються населенню.

Колекція[ред.ред. код]

У 2013 році колекція налічувала 2800 тварин 377 видів, з них близько 80 видів, занесених в Міжнародну Червону книгу, більше ніж 400 видів рослин[3]. Більше 50 видів тварин серед українських зоопарків представлене тільки тут. На 2015 рік колекція зоопарку налічує близько 5500 тварин 500 видів. Поповнення колекції відбувається шляхом обміну новонароджених тварин (в 2015 році народилось близько 100 тварин) з іншими зоопарками. Колекція зоопарку є найбільшою в Україні.

Емблеми[ред.ред. код]

У 1978 році на площі перед зоопарком була встановлена скульптура «Мауглі і Багира», що стала емблемою зоопарку. Автором є Інна Юріївна Макушина.

13 січня 2001 року урочисто був піднятий прапор зоопарку — перший прапор серед зоопарків СНД. Прапор був піднятий депутатом Верховної Ради України Віктором Горбачовим, заступником міського голови Тамілою Бугаєнко і старим працівником зоопарку Валентиною Якуніною. Перед підняттям прапор був освячений архієпископом Миколаївським і Вознесенськім, владикою Пітірімом.

Ювілей[ред.ред. код]

До ювілею зоопарку вийшли з друку збірки статей конференції, путівник, буклет, мапа-план, значок, настільна медаль. Національним банком України випущена ювілейна монета вартістю 2 гривні «100 років Миколаївському зоопарку»[4]. Укрпошта надрукувала ювілейні конверти з маркою. Під час проведення конференції проходило їх спеціальне погашення. Ювілейним святкуванням передувала величезна підготовча робота. Оргкомітет очолював мер Миколаєва Володимир Дмитрович Чайка. 9 вересня 2001 року відбулося урочисте відкриття нової площі і пам'ятника засновнику зоопарку Миколі Павловичу Леонтовичу. Автори пам'ятника Інна, Юрій і Віктор Макушини.

Музей[ред.ред. код]

З 1988 року в зоопарку існує музей його історії. Матеріали для створення почали збирати ще на початку 1980-х. У музеї представлені документи, фотографії, особисті речі Миколи Леонтовича, Федора Нічикова, спогади співробітників, колекція черепів і опудал тварин, що колись жили в зоопарку, колекція яєць, плани і путівники інших зоопарків.

Нагороди[ред.ред. код]

  • 5 вересня 2001 року Миколаївський зоопарк був нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за значний внесок в справу захисту і охорони природного багатства.
  • 8 листопаду 2002 року Миколаївський зоопарк був відмічений почесним Дипломом Міжнародного Академічного Рейтингу популярності і якості «Золота Фортуна» і нагороджений Кришталевим Рогом Достатку.
  • У 2003 році в Україні проходив конкурс якості продукції «100 найкращих товарів і послуг». Конкурс проводився під патронатом Президента України Леоніда Кучми і Кабінету Міністрів. За наслідками загальнодержавного етапу Миколаївський зоопарк визнаний переможцем в номінації «Обслуговування» з врученням державного знаку якості. Нагородження відбулося 15 березня 2004 року в Національному Палаці «Україна», в Києві.

Контакти і координати[ред.ред. код]

Адреса: 54008, Україна, м. Миколаїв, площа Миколи Леонтовича.

Телефон: 8(0512)246377, 8(0512)556045

Факс: 8(0512)556045

Електронна адреса: root@zoo.nikolaev.ua, topchy_zoo@farlep.mk.ua

Розклад та розташування[ред.ред. код]

Час роботи зоопарку в зимовий період з 8:00 до 17:00, в літній — з 9:00 до 18:00, у вихідні і святкові дні — з 9:00 до 19:00, без вихідних.

Дістатися до зоопарку можна таким міським транспортом як тролейбус № 1, 2, трамвай № 6, 7, маршрутне таксі, виходити на зупинці «Автовокзал».

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]