Іщенко Микола Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Микола Іщенко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Іщенко
Микола Іщенко
Особисті дані
Повне ім'я Микола Анатолійович
Іщенко
Народження 9 березня 1983(1983-03-09) (39 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Лівий берег»
Номер 32
Юнацькі клуби
1998—1999
1999—2000
Україна «Княжа»
Україна ДЮСШ-15
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000—2008 Україна «Карпати» 124 (5)
2000—2004   Україна «Карпати-2» 73 (0)
2001—2002   Україна «Карпати-3» 12 (0)
2008—2014 Україна «Шахтар» 35 (0)
2011—2014   Україна «Іллічівець» 75 (0)
2015 Україна «Металіст» 10 (0)
2015—2017 Україна «Сталь» (К) 42 (2)
2017 Україна «Верес» 11 (0)
2018 Україна «Чорноморець» 1 (0)
2021– Україна «Лівий берег» 19 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003—2006 Україна Україна (U-21) 24 (0)
2011  Україна 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 травня 2022.

Мико́ла Анато́лійович І́щенко (нар. 9 березня 1983, Київ, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, центральний захисник клубу «Лівий берег» (Київ). Віце-чемпіон Європи 2006 року серед молодіжних команд. Зіграв один матч за національну збірну України. Увійшов до символічної збірної «Карпат» часів незалежності.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець київської ДЮСШ-15. Перший тренер — Олександр Пасєка. У дитячо-юнацькій футбольній лізі України виступав за «Княжа» і київську ДЮСШ-15.

У 2000 році перейшов у львівські «Карпати». Виступав за фарм-клуби — «Карпати-2», «Карпати-3». Першу гру за основну львівську команду провів 10 червня 2001 року у Маріуполі проти місцевого «Металурга» (2:0). З сезону 2004/05 став основним гравцем команди. Попри молодий вік був капітаном львівських «Карпат» у 2006—2008 рр. і одним з основних гравців команди. У сезоні 2005/06 разом з «Карпатами» став срібним призером Першої ліги України, що дозволило команді повернутись в Вищу лігу України.

22 травня 2008 року підписав контракт з донецьким «Шахтарем». Донеччани отримали 60 % прав на захисника, заплативши 3 млн доларів.[1]. У сезоні 2008/09 разом з командою виграв Кубок УЄФА. У чемпіонаті України «Шахтар» посів друге місце, поступившись київському «Динамо». У Кубку України команда дійшла до фіналу, де поступилася полтавській «Ворсклі». У сезоні 2009/10 «Шахтар» став чемпіоном України, а у наступному сезоні 2010/11 «Шахтар» отримав золотий дкбль, вигравши і Кубок України. Всього за три сезони Іщенко зіграв за «гірників» 58 матчів в усіх турнірах (25 у Прем'єр-лізі, 7 у Кубку України, 7 у Лізі чемпіонів і 9 у Лізі Європи)[2].

У літнє міжсезоння 2011 року через відсутність постійної ігрової практики у донецькому «Шахтарі» перейшов на правах оренди в маріупольський «Іллічівець», який на той час очолив Валерій Яремченко. В «Іллічівці» майже відразу став основним гравцем і провів три з половиною сезони.

На початку 2015 року підписав контракт з харківським «Металістом». У складі команди до кінця сезону провів 10 матчів у чемпіонаті.

У червні 2015 року поїхав на перегляд в донецький «Металлург»[3], але через деякий час «Металург» оголосив себе банкрутом і вакантне місце в Прем'єр-лізі України посіла дніпродзержинська «Сталь». Куди і перейшов Микола Іщенко[4], взявши собі 32-й номер[5]. У складі нової команди дебютував у грі першого туру чемпіонату України 2015/16 проти київського «Динамо». Іщенко відіграв весь матч, проте за гру рукою у своєму штрафному майданчику заробив пенальті та вилучення, через що «Сталь» програла з рахунком 1:2[6].

З 2021 року — гравець клубу «Лівий берег» (Київ).

Збірна[ред. | ред. код]

У 2003—2006 роках регулярно виступав за молодіжну збірну України, у складі якої 2006 року став віце-чемпіоном Європи.

Зіграв один матч за національну збірну України в 2011 році проти збірної Франції (1:4).

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Ігри Голи Ігри Голи
2000—2001 Україна «Карпати» (Львів) Вища ліга 1 0 0 0
Україна «Карпати-2» (Львів) Друга ліга 23 0 0 0
2001—2002 Україна «Карпати» (Львів) Вища ліга 6 0 0 0
Україна «Карпати-2» (Львів) Перша ліга 9 0 0 0
Україна «Карпати-3» (Львів) Друга ліга 11 0 0 0
2002—2003 Україна «Карпати» (Львів) Вища ліга 3 0 0 0
Україна «Карпати-2» (Львів) Перша ліга 25 0 0 0
Україна «Карпати-3» (Львів) Друга ліга 1 0 0 0
2003—2004 Україна «Карпати» (Львів) Вища ліга 14 0 0 0
Україна «Карпати-2» (Львів) Перша ліга 16 0 0 0
2004—2005 Україна «Карпати» (Львів) Перша ліга 23 0 3 0
2005—2006 Україна «Карпати» (Львів) Перша ліга 27 4 6 0
2006—2007 Україна «Карпати» (Львів) Вища ліга 24 1 1 0
2007—2008 Україна «Карпати» (Львів) Вища ліга 26 0 0 0
2008—2009 Україна «Шахтар» (Донецьк) Прем'єр-ліга 13 0 2 0
2009—2010 Україна «Шахтар» (Донецьк) Прем'єр-ліга 12 0 3 0
2010—2011 Україна «Шахтар» (Донецьк) Прем'єр-ліга 10 0 2 0
2011—2012 Україна «Іллічівець» (Маріуполь) Прем'єр-ліга 21 0 0 0

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микола Іщенко: «Шахтар» — це «космос». Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 6 липня 2008. 
  2. Профіль гравця на офіційному сайті ФК «Шахтар». Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 4 січня 2009. 
  3. Пшеничних може перейти в «Металург» Д. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015. 
  4. ФФУ: «Сталь» замінить «Металург» Д. Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015. 
  5. «Сталь» заявила Пшеничних, Іщенко та Путраша. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015. 
  6. Вольова перемога «Динамо» над «Сталлю». Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015. 
  7. Указ Президента України № 349/2009 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»". Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 20 травня 2022. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]