Микола Бакуринський
| Микола Бакуринський | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | перед 1656 |
| Громадянство |
Річ Посполита Військо Запорозьке |
| Рід | Бакуринські |
 | |
Микола Бакуринський (пол. Mikołaj Bakuryński; нар. — пом. перед 1656) — зем'янин, любецький шляхтич. Засновник роду Бакуринських.
Біографія[ред. | ред. код]
Походження невідоме. Згідно пізніх припущень належав до волинського роду Богуринських[1]. На зламі XV-XVII ст. разом з братами переселився на Лівобережжя, де вони стали власниками сіл Густинки, Великої Весі та Осняків.
Перші письмові відомості сягають 1607 р., коли шляхтичі Микола, Іоанн, Ждан та Михайло Глібовичі-Пероцькі зробили в нього позику заставивши свою родову маєтність.
Учасник смоленської облоги. Саме під час неї 20 грудня 1609 р. з доплатою та на правах співвласності отримав королівський універсал на вищезгадану згадану Пероцьку землю (пол. ziemia Perocka), через неможливість Глібовичів-Пероцьких повернути борги.
В 1646 р. мав конфлікт з Геронімом Кроховським через село Осняки[2].
Під час повстання Хмельницького виступив на боці козаків. Загинув до 1656 р.[3]
Родина[ред. | ред. код]
Мав трьох синів:
- Ян та Павло до 1656 пішли "на попередні добра" за польський кордон. Останній був одружений на Анні, доньці Миколи Глібовича-Пероцького. 15 січня 1674 р. вони разом продали любецькому священнику Григорію Прокоповичу пляц з огородом в Любечі за 20 злотих. Мали доньку Софію.
- Юрій (*? — †після 1693) — наймолодший з трьох братів. Під час Хмельниччини воював на боці повстанців. 26 червня 1656 р. отримав універсал на батьківські маєтності. В 1688 р. "давній" військовий товариш Чернігівського полку. Мав синів Федора, Климента, Якова та доньку Тетяну.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jablonowski A. Polska XVI wieky pod wzyledem Geograficzno-statystycznym // Tom IX. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw). Dlas I-szy / Zrodla dziejowe. — T.ХХ. / A. Jablonowski. — Warszawa : Sklad glowny w ksiegarni Gebethnera i Wolffa, 1894. — S.86.
- ↑ Чернігівщина козацька. Ройська сотня: історія створення, населені пункти, сотенна старшина. — Чернігів: Десна Поліграф, 2012. — 168 с.
- ↑ Z dziejów Ukrainy : księga pamiątkowa ku czci Włodzimierza Antonowicza, Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego: wydana staraniem dra Józefa Jurkiewicza, Franciszki Wolskiej, Ludwika Siedleckiego i Wacława Lipińskiego
Література[ред. | ред. код]
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908 (рос.)
- Скільки років Ріпкам? [Архівовано 22 серпня 2021 у Wayback Machine.] / І. Кондратьєв // Сіверянський літопис. — 2011. — № 6. — С. 23-32. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
