Миколай Радзивілл (Рудий)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Миколи Радзивілла «Рудого»

Микола́й Радзиві́лл на прізвисько «Рудий» (лит. Mikalojus Radvila Rudasis, пол. Mikołaj Radziwiłł Rudy; *1512, Київ[1] — †27 квітня 1584, Вільнюс) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник литовського княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. З 1547 року князь Священної Римської імперії «на Біржай і Дубинках»)[2]. Швагер та довірена особа короля, великого князя Сигізмунда ІІ Августа.[3]

Біографія[ред.ред. код]

Син великого гетьмана литовського Юрія Радзивілла «Геркулеса», брат польської королеви Барбари Радзивілл. Двоюрідний брат великого канцлера литовського Миколи Радзивілла «Чорного» (щоб не плутати тезок, двоюрідні брати отримали прізвиська «Рудий» і «Чорний»).

У 1547 році отримав від імператора Карла V титул князя. Здобув освіту за кордоном.

Одним з перших серед впливових магнатів прийняв кальвінізм, справив значний вплив на поширення і пропаганду реформаційних ідей. Запрошував закордонних вчених-протестантів, заснував вищу школу для кальвіністської молоді.

У 1569 році був противником Люблінської унії, прихильником збереження самостійности Великого князівства Литовського. Після смерти Сиґізмунда II Авґуста був фактичним главою Великого князівства Литовського.

Був відомим полководцем. З 1561 року брав участь в Лівонській війні. Під час компанії короля Стефана Баторія взяв Венден, Великі Луки. Брав участь в облозі Пскова.

Його подвигам присвячена латиномовна поема «Радзивілліада» Яна Радвана.

Був похований правдоподібно влітку 1587 р.; за іншими даними, у 1588 р. в кальвінському зборі Дубинок.[4]

Посади[ред.ред. код]

Підчаший литовський в 1544–1551, ловчий литовський в 1546–1554, воєвода троцький в 1550–1566 і віленський в 1566–1579, великий гетьман литовський в 1553–1566 і з 1577, великий канцлер литовський в 1566–1579.

Родина[ред.ред. код]

У 1541 році Микола Радзивілл «Рудий» одружився на Катажині Томицькій (пом. 1551), дочці підкоморія каліського Яна Томицького. Діти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Radziwiłłowie (03) (пол.)
  2. Грицкевіч А. Радзівіл Мікалай
  3. тут Грушевський помилково назвав його Михайлом; М. Грушевський. Дмитро Байда-Вишневецький / На переломі.— К.: Україна, 1994.— 352 с.— С. 289. ISBN 5-319-01070-2
  4. H. Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Rudym h. Trąby (1512–1584)… S. 334

Джерела[ред.ред. код]

  • H. Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Rudym h. Trąby (1512–1584) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125.— 193–384 s.— S. 321–335. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]