Ют Микола Якович

Микола Аріс
Микола Якович Золотов
Псевдо	Nikolai Yout
Народився	30 липня 1898(1898-07-30) с.Сінер, Ядрінській повіт, Казанська губернія.
Помер	27 березня 1967(1967-03-27) (68 років) місто Шумерля, Чуваська АРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	письменник, літературний критик, перекладач з російської на чуваський, редактор журналів
Alma mater	Симбірське чуваське педагогічне училище
Знання мов	чуваська, російська
Членство	СП СРСР
Роки активності	1919-1937
Напрямок	літературна критика, фольклористіка, публіцистіка
Жанр	проза
Партія	КПРС

Микола Якович Ют (чув. Николай Яковлевич Ют, за паспортом Золотов; нар. 30 липня 1898, село Сінер, Казанська губернія — 27 березня 1967, місто Шумерля, Чуваська АРСР) — чуваський критик, фольклорист, публіцист, перекладач, редактор, громадський і партійний діяч.

Один із засновників і перший голова (1923-25 роки) Союзу чуваських письменників і журналістів, головний редактор журналів «Ялав» і «Капкӑн».

Член Спілки письменників СРСР (1934).

Двоюрідний брат чуваського прозаїка Аркадія Аріса.

Літературні роботи

Писав критичні статті. Досліджував чуваські пісні.

Окремі випуски

• «Краткий очерк народной поэзии чуваш», Шупашкар, 1928.
• «Материалы по чувашскому фольклору» (чăвашла, вырăсла), Шупашкар, 1930.
• «Тĕне хирĕç кĕрешессине вăйлатар», Шупашкар, 1931.

Статті

• Чĕлхеçе хирĕç пыракан М. П. П-ва, «Канаш», 1919, çурла, 26.
• К. Ивановпа унăн Нарспийĕ, //Атăл юрри", «Канаш», 1920, çу, 19-21, 23.
• Çыру чĕлхине çирĕплетес умĕн, «Канаш», 1920, çурла, 1, 3.
• Литература ĕçĕ, «Канаш», 1920, юпа, 6.
• Чăнах-ши?, «Канаш», 1920, чӳк, 13.
• Чăваш чĕлхин çулне уçса паракан майсем, «Канаш», 1920, раштав, 10.
• Чăваш чĕлхин паттăрĕсем, «Канаш», 1921, кăрлач, 4.
• Стаканри çил-тăвăл шавлать, «Канаш», 1921, кăрлач, 26.
• Чуралăх пылакĕпе «ирĕклĕх» сиенĕ, «Канаш», 1921, пуш, 11, 17, 21, 30.
• Чăваш чĕлхи, «Канаш», 1922, нарăс, 26, 28.
• Юман тĕлĕкĕсем (М. Юман тунă йынăшсем çинчен), «Канаш», 1922, ака, 6.
• Хирĕçле юрă, (Вандер çырнă «Национализмпа интернационализм» статьи çинчен) ?, 1922, ?.
• Ӗçлекенсен сасси, «Канаш», 1924, çĕртме, 13.
• Чăваш сăмахлăхĕсемпе чăваш пултарăвĕ, «Сунтал», 1924, № 1.
• Чăваш сăмахĕ, 1924.
• Çеçпĕл Мишши пултарулăхĕ çинчен, 1924.
• Поэт пултарулăхĕ çинчен // Алендей Г. Пирĕн сăвă. Шупашкар, Чăваш кĕнеке уйрăмĕ, 1925.
• Калавçăсем // Сунтал, 1925.
• «Юрлама вĕрентекен çинчен» // «Сунтал», 1926, № 12.
• С. Малинниковăн «Хисеплĕ вилĕм» («Сунтал», 1925, № 5 пьеси çинчен) // «Сунтал», № 2.
• Академик Н. Я. Марр о культурной работе: Несколько слов о Н. Я. Марр // «Сунтал», 1926, № 2.
• Хамăрăн вăйсене папăртатпăр // «Сунтал», 1926, № 7.
• «Укăлча кассии» кăмăлне… // Юман Д. 1927.,
• Чăваш çĕршывне, чăваш çырнине вĕренес ĕç // «Канаш», 1927, пуш, 5.
• Месарошăн чăваш сăмахлăхĕ çинчен çырса кăларнă кĕнеки // «Канаш», 1927, çĕртме, 19.
• Эпир камсем // «Сунтал», 1927, № 11.
• Ахах (Ундрицов) Иванĕ çинчен пĕр-ик сăмах // «Сунтал», 1927, № 12.
• Хамăр çине çаврăнса пăхни те кирлĕ пире. // Хусанкай П. 1928.
• Шелепи // Полоруссов (Шелепи) Н. Çырнисен пуххи. Шупашкар, 1928.
• Элкер сăвăçпа унăн критикĕсем çинчен // «Канаш», 1928, авăн, 11,13, 18.
• И. Я. Яковлевпа чăваш шкулĕн юбилейĕсем пирки // ?, 1928, ?
• Чăваш хĕрарăмĕ, 1928.
• Поведем решительную борьбу с юманизмом и эльменевщиной. О конрреволюционной сущности юманизма // Красная Чувашия, 1930, кăрлач, 11.
• Пĕр критикăлла статья пирки // «Канаш», 1930, çурла, 7.
• Усилить борьбу на идеологическом фронте // Красная Чувашия, 1934, çурла, 17.
• Н. И. Шелепи, «Сунтал», 1935, № 12.

Література

• Л. И. Ефимов, «Элĕк Енĕ» (Край Аліковский), Аліково, 1994.
• А. А. Золотов, Муракаева (Золотова) Светлана Арсентьевна, «Принципам не изменили», Аликово — Чебоксары, 1998.
• Золотов Анатолий Арсентьевич, Золотов Виталий Арсентьевич, Золотов Вениамин Тимофеевич, "Николалай Яковлевич Золотов. К 110-летию со дня рождения, к 85-летию со дня организации Союза писателей «Канаш», Чебоксары, «Новое время», 2008.