Мильці (Ковельський район)
| село Мильці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Тер. громада | Сереховичівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060370040070496 |
| Облікова картка | Мильці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1537 |
| Населення | 190 |
| Площа | 0,977 км² |
| Густота населення | 194,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44467 |
| Телефонний код | +380 3346 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°27′14″ пн. ш. 24°44′58″ сх. д. / 51.45389° пн. ш. 24.74944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м |
| Водойми | р. Турія, оз. Оріхове |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44432, с. Соколище |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мильці́ — село в Україні, у Сереховичівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 190 осіб.
Поруч з селом розташований гідрологічний заказник місцевого значення Турський.
Колишнє містечко над річкою Турією — притокою Прип'яті. 1542 року дідич містечка з роду князів Сангушків надав фундуш для Милецького монастиря та церкви св. Миколая.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Ницівської волості Ковельського повіту Волинської губернії мешкало 89 осіб, налічувалось 17 дворових господарств, існували чоловічий православний монастир з 2 православними церквами, будинкова православна церква, каплиця та 3 постоялих будинки, відбувалось 3 ярмарки[1].
1906 року кількість дворів зросла до 20, а мешканців — до 121[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 363 особи, з яких 98 чоловіків та 265 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 190 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,84 % |
| російська | 3,16 % |
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, Волынская губернская типография. 1906 (рос.), (код 69)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Mielce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 337. (пол.).— S. 337. (пол.)
- Погода в селі Мильці [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
