Мимриков Дмитро Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Вікторович Мимриков
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Загальна інформація
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Air Force.svg Повітряні сили
Рід військ Військово-транспортна авіація
Формування 25 БрТрА.png 25 БрТА
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Дмитро́ Ві́кторович Мимриков — український військовий льотчик 1-го класу, гвардії полковник Повітряних Сил Збройних Сил України, командир 25-ї бригади транспортної авіації (Мелітополь).

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg «Саша сказав: Я бачу смугу. Це були його останні слова». Як збили ІЛ-76 // Інтерв'ю з Дмитром Мимриковим. «Громадське телебачення», 14 червня 2017

Життєпис[ред. | ред. код]

З березня 2011 року у складі екіпажа військово-транспортного літака Іл-76 МД виконував завдання в рамках спільної українсько-данської операції «Північний сокіл» з доставки палива з американської авіаційної бази Туле — на військову та наукову станцію «Норд». Операція тривала близько 3 тижнів, два екіпажі працювали за умов відсутності наземних засобів навігації та запасних аеродромів, обмеженої видимості, температури повітря нижче 50-ти градусів, складного обслуговування авіаційної техніки, штормової погоди. Екіпажі налітали близько 100 годин, замість запланованих 500 тисяч перевезли більше 600 тисяч літрів пального.

У червні 2011 року до України з візитом прибув кронпринц данський Фредерік, в рамках візиту він відвідав 25-ту бригаду транспортної авіації в Мелітополі, щоб подякувати за плідну співпрацю та підписати договір про подальшу співпрацю, у зв'язку з чим мав розмову з командиром бригади полковником Дмитром Мимриковим[1].

Станом на лютий 2017-го з дружиною та сином проживає у місті Мелітополь.

Під час російсько-української війни[ред. | ред. код]

Учасник російсько-української війни, з березня 2014 виконував польоти в аеропорти на Сході України, його літак доставляв українським захисникам продовольство, техніку, обладнання, боєприпаси, проводив ротацію особового складу.

Вранці 13 червня 2014-го екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76683), під керівництвом Дмитра Мимрикова, успішно доставив вантажі захисникам Луганського аеропорту, і вже у ніч на 14 червня вирушив туди вдруге. До Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76, перший літак полковника Мимрикова (борт 76683) сів о 0:40. Другий (борт 76777), під командуванням підполковника Олександра Білого, був збитий російськими терористами під час заходу на посадку. Третій отримав наказ повертатися.

Командир екіпажу борту 76683 полковник Мимриков прийняв рішення вивести літак з Луганського аеропорту, незважаючи на всі ризики. Через 7 днів, під дощем, члени екіпажу по одному зайшли в літак і упродовж 3-х хвилин успішно підняли його у повітря, не ставлячи до відома командування і штаб, щоб запобігти будь-якому витоку інформації. Про зліт знали лише члени екіпажу.

Завдяки тому, що екіпаж Дмитра Мимрикова зміг посадити літак і доправити особовий склад, техніку і вантажі, захисники Луганського аеропорту протримались до того часу, коли українські війська з боями пробили наземний шлях до аеропорту.

Нагороди[ред. | ред. код]

2 серпня 2014 року, — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]