Миньковецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миньковецький район
Основні дані
Країна: УРСР
Округа/Область: Кам'янецька округа, з 22 вересня 1937 року Кам'янець-Подільська, перейменована 16 січня 1954 року в Хмельницьку область
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 21 січня 1959
Населення: 34 781 (1.01.1926)
Площа: 382,7 км²
Густота населення: 90,88 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Миньківці
Кількість сільських рад: 25
Кількість сіл: 40
Районна влада
Адреса адміністрації: Українська СРР, Кам'янецька округа, Миньковецький р-н, Миньківці
Газета: Колгоспне життя

Миньковецький район — район УСРР, що з перервами існував протягом 19231959 років. Центр — містечко Миньківці.

Історія[ред. | ред. код]

Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року на території створеної Кам'янецької округи був утворений Миньковецький район, до складу якого ввійшли Миньковецька, Лисецька, частини Мукарівської, Капустянської та Косиковецької волості.[1]

Згідно з постановою ВУЦВК від 3 лютого 1931 року проведено укрупнення районів. Миньковецький район увійшов до складу Ново-Ушицького району.[2] Відновлений район постановою ЦВК УРСР від 26 лютого 1935 року в складі Вінницької області.[3]

22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої увійшов і Миньковецький район. 4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область була перейменована на Хмельницьку

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 січня 1959 року Миньковецький район ліквідований, а його територія включена до складу Дунаєвецького та Новоушицького районів[4].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з матеріалами перепису населення у червні 1926 року, в Миньковецькому районі проживало 34 369 осіб. За національним складом українці складали — 85,5% (29 385 осіб), євреї — 9,6% (3 299 осіб), поляки — 4,1% (1 409 осіб), росіяни — 0,5 (172 особи).[5] Густота населення по району складала 90,88 осіб на квадратний кілометр.

Найбільшими населеними пунктами району були Миньківці, Великий Жванчик та Сокілець. До 1924 року ці поселення мали статус містечок.

Населені пункти району[ред. | ред. код]

Станом на 1 вересня 1946 року до складу Миньковецького району входило 40 населених пунктів, які були об'єднані в 25 сільських рад, в тому числі 20 українських сільських рад, 3 єврейські сільські ради та 2 польські сільські ради:[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля» (Зб. Уз. за 1923 р., № 18-19, ст. 311)
  2. Збірник узаконень УРСР. — 1931. — № 33. — С. 58 — 60.
  3. Постанова ВУЦВК «Про склад нових адміністративних районів Вінницької області» (Зб. Зак. за 1935 р., № 4, ст. 19)
  4. Радянське Поділля. — № 18 (8155) за 21 січня 1959 р.
  5. Олійник Ю. В. Соціально-економічна характеристика Дунаєвеччини у 20-х рр. ХХ ст. / Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Науковий збірник. — Кам'янець-Подільський: "Абетка--НОВА", 2008. — с. 57-61.
  6. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. — Київ : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 239-240. — 28 000 прим.

Література[ред. | ред. код]