Миргородський Петро Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миргородський Петро Леонтійович
Миргородський Петро Леонтійович.jpg
Народився 1905(1905)
Кролевець, тепер Сумської області
Помер невідомо
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Військове звання капітан
Партія КПРС
Нагороди Орден «Знак Пошани»Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Петро Леонтійович Миргородський (липень 1905(1905), залізнична станція Кролевець, тепер Сумської області — ?) — український радянський діяч, 1-й заступник і виконувач обов'язків голови Львівського облвиконкому (1952), 1-й заступник міністра освіти Української РСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині залізничника на станції Кролевець. Дитинство провів на роз'їзді Войновка Маловисківської волості (тепер Кіровоградщина). У 1918 році закінчив Маловисківську земську двокласну школу.

Освіта вища. У 1927 році закінчив Чернігівський інститут народної освіти.

З 1927 року працював вчителем.

Член ВКП(б) з 1930 року.

Був завідувачем Городнянського районного відділу освіти Чернігівської області, викладачем та заступником директора Запорізького інженерно-будівельного інституту.

У 1939—1941 роках — завідувач Запорізького обласного відділу народної освіти.

Під час німецько-радянської війни з серпня 1941 по 1943 рік служив у Червоній армії військовим комісаром та заступником начальника із політичної частини 314-ї ділянки військово-будівельних робіт 93-го УВПС 25-го УОС Закавказького фронту. Зазнав важкого поранення і лікувався у військових госпіталях.

У 1943 (офіційно 31 травня 1944) — грудні 1944 року — заступник голови виконавчого комітету Запорізької обласної ради депутатів трудящих.

25 грудня 1944 — 1948 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

У 1948—1956 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих. У березні — серпні 1952 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

У 1956 — після 1966 року — 1-й заступник міністра освіти Української РСР.

Потім — заступник директора із заочної роботи факультету заочного та вечірнього навчання Київського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Вільна Україна» (Львів) — березень 1952 р.