Мирнівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мирнівка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Мирнівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060290010093008
Облікова картка Мирнівка 
Основні дані
Населення 1 483
Поштовий індекс 96180
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°41′31″ пн. ш. 34°18′37″ сх. д. / 45.69194° пн. ш. 34.31028° сх. д. / 45.69194; 34.31028Координати: 45°41′31″ пн. ш. 34°18′37″ сх. д. / 45.69194° пн. ш. 34.31028° сх. д. / 45.69194; 34.31028
Місцева влада
Адреса ради 96180, АРК, Джанкойський район, с. Мирнівка, вул. Інтернаціональна, 39
Карта
Мирнівка. Карта розташування: Україна
Мирнівка
Мирнівка
Мирнівка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Мирнівка
Мирнівка
Мапа
Мапа

CMNS: Мирнівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мирнівка.

Ми́рнівка (до 1945 року — Джюрґюн, крим. Cürgün) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 483 особи. Орган місцевого самоврядування - Мирнівська сільська рада. Розташоване в центрі району.

Географія[ред. | ред. код]

Мирнівка - село в центрі району, у степовому Криму, на річці Мирнівка, яка впадає в Сиваш, висота над рівнем моря - 12 м [1]. Сусідні села: Рисакове за 3 км на південь, Ярке за 2,5 км на захід та Дмитрівка за 3 км на схід. Відстань до райцентру - близько 5 кілометрів, там же найближча залізнична станція

Історія[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Чуркун входив в Борулчанський кадилик Карасубазарського каймакамства [2]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 року [3], (8) 19 лютого 1784 року, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 года Таврійської губернії [6], Джюрґюн був включений до складу Бозгозької волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, у селі Джюрґюн значилося 18 дворів і 113 жителів, виключно кримських татар [7]. На військово-топографічній карті 1817 село Юркюн позначений з 24 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Джюрґюн, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до Ельвігазанської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину [10] село спорожніло і на карті 1842 року Джюрґюн позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [11].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішунської волості. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинутим[12], з огляду на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [13] та її заселяли українці з Полтавської і Київської губерній [14]. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Джюрґюн - вже власницьке село з 8 дворами і 31 жителем при колодязях [15]. На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Джюрґюн 3 двори, на хуторі Мирнова (називався за прізвищем власника [16]) - 6. потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [13], село Джюрґюн спорожніло і назву стали застосовувати і до хутора. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року в селі Мирнівка значилося 26 дворів і 159 жителів [17].

Після земської реформи 1890 року [18] Джюрґюн віднесли до Богемської волості. Згідно «... Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1892 рік», у селі було 117 жителів в 20 домогосподарствах [19]. У 1896 році Мирнов продав землю кримським німцям (це були лютерани і католики), який заснував колонію [16] . За «... Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Джюрґюні (Мирнівці) значилося 136 жителів в 26 дворі [20]. З енциклопедичного словника «Німці Росії» відомо, що в 1911 році в Джюрґюн-Мирнівка всього було 130 жителів [21]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[22], у Богемській волості Перекопського повіту значиться село Джюргань [23], з населенням 159 осіб [21].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [24]. У 1922 році повіти перетворили в округи [25]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район [26] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Джюрґюн-Мирнівка, з населенням 277 осіб, з яких було 256 німців [21], входило до складу Мар'їнської сільради Джанкойського району [27]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року, був знову створений Біюк-Онларський район, цього разу - як німецький національний [28] в який включили село. Час передачі назад в Джанкойський район поки не встановлено.

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан [29]. Після звільнення Криму від фашистів в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» [30] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [31]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Джюрґюн-Мирнівка (зустрічалися варіанти Джюрґюн і Мирнівка), вже Джанкойського району, перейменували в Мирнівку [32]. У повоєнний час село входило в Дніпровську сілраду [33], в 1979 році центр ради був перенесений в Мирнівку [16].

Хутір Джюрґюн[ред. | ред. код]

Німецький хутір, що розташовувався в декількох кілометрах на захід від села. Час виникнення не з'ясований, згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, хутір Джюрґюнь-Мирнівка, з населенням 8 осіб, всі німці [21], значився в складі Мар'їнського сільради Джанкойського району [27]. Подальша історія поки не встановлена.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Мирновка (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  3. ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
  4. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  5. ↑ Про новий поділ держави на губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року . // {{{Заголовок}}}. — 1 897.
  8. ↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-3.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  9. ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 137.
  10. ↑ Ляшенко В. І. до питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  11. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
  12. ↑ Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [арх. 26 червня 2015]. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 9 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ а б Сейдаметов Е. Х. еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  14. ↑ Михайло Родіонов. {{{Заголовок}}}. — 270 с.
  15. ↑ Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 75 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
  16. ↑ а б в Міста і села України, 2009, Мирнівська сільрада.
  17. ↑ Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  18. ↑ Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
  19. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  20. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  21. ↑ а б в г {{Книга: Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник} }
  22. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  23. ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 233.
  24. ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  25. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  26. ↑ Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  27. ↑ а б Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 314.
  28. ↑ Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
  29. ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  30. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  31. ↑ Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  32. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  33. ↑ Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1977 року. Стор. 20. Сімферополь, видавництво «Таврія». 1977 рік. Архів [http: //www.soldat.ru/files/f/krimskaia_obl_1977_god.part1.rar оригіналу] за 24 вересня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
Населені пункти Джанкойського району
Міста
Смт
Селища
Села
Антонівка • Апрелівка • Арбузівка • Армійське • Бай-Кончек • Благодатне • Ближнє • Ближньогородське • Болотне • Бородіно • Веселе • Випасне • Відрадне • Вітвисте • Джадра-Шейх-Елі • Дмитрівка • Дніпровка • Єрмакове • Жилине • Житомирське • Зарічне • Зелений Яр • Зернове • Ізумрудне • Істочне • Калинівка • Кіндратове • Ковильне • Колоски • Копані • Конурча • Костянтинівка • Краснодольне • Кримка • Кучук-Алкали • Лобанове • Луганське • Майське • Мар'їне • Мішен-Найман • Мартинівка • Маслове • Медведівка • Мирнівка • Мисове • Мілководне • Мічурінівка • Многоводне • Нахідка • Нижні Отрожки • Низинне • Нове Життя • Новокостянтинівка • Новокримське • Новопавлівка • Новосільцеве • Новостепове • Новофедорівка • Овочеве • Озерки • Озерне • Орак-Аджи • Орденоносне • Павлівка • Пахарівка • Передмістне • Перепілкине • Побєдне • Польове • Придорожнє • Пробудження • Прозрачне • Просторне • Пушкіне • Рисакове • Рідне • Розкішне • Рощине • Рубинівка • Рюмшине • Світле • Сєрноводське • Слов'янка • Слов'янське • Солоне Озеро • Солонцеве • Стальне • Стефанівка • Стовпове • Суміжне • Табачне • Тарасівка • Тархан-Сунак • Тимофіївка • Тімірязєве • Томашівка • Тургенєве • Тутове • Федорівка • Хлібне • Цілинне • Чайкине • Ярке • Ярке Поле • Яснополянське • Яструбці



Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мирнівка&oldid=41442693