Миронівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миронівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
UKR Myronivka Raion COA.png UKR Myronivka Raion flag.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Київська область
Код КОАТУУ: 3222900000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: 33 564 (на 1.1.2019)
Площа: 904 км²
Густота: 39 осіб/км²
Тел. код: +380-4574
Поштові індекси: 08800—08854
Населені пункти та ради
Районний центр: Миронівка
Міські ради: 1
Сільські ради: 23
Міста: 1
Села: 45
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Рада: Миронівська районна рада
Голова ради: Усик Валентина Сергіївна
Голова РДА: Фесенко Сергій Володимирович[1]
Вебсторінка: Миронівська районна рада
Миронівська районна державна адміністрація
Адреса: 08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 58
Мапа

Commons-logo.svg Миронівський район у Вікісховищі

Миро́нівський райо́н — колишній район України у південно-східній частині Київської області на Придніпровській височині лісостепу із центром у місті Миронівка.

Уперше район було утворено у 1923 року у складі УРСР, а востаннє ліквідовано у 2020 році під час адміністративно-територіальної реформи в Україні.[2][3] У 1948–1962 роках мав назву Старченківський.

Населення району становило 34 927 осіб (на 1 жовтня 2013). Територія району становила 904 км².

Передісторія[ред. | ред. код]

1648 рік — Під час національно-визвольної війни на території Миронівщини разом із своїм військом перебував Богдан Хмельницький

1845 рік — Т. Г. Шевченко відвідав Миронівщину коли навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. Під час цієї подорожі багато писав віршів, малював портрети селян та краєвиди України. Жив у селі Потоки у панському маєтку та відвідав села Расаву та Карапиші.

1858 рік — заснування цукрового заводу в період падіння кріпосного права та інтенсивного розвитку цукроваріння в Україні. Завод належав удільному відомству і орендувався «Товариством Романівських цукрових заводів».

1876 рік — побудовано залізничну станцію біля села Миронівка, чим була започаткована нинішня залізнична станція «Миронівка».

18981902 рр. — в селі Потоки вчителював відомий Український письменник Степан Васильченко (Панасенко).

Історія[ред. | ред. код]

Уперше Миронівський район було утворено у складі Української РСР у березні-квітні 1923 року.[2][4] Район спочатку входив до Шевченківської (Корсунської) округи Київської губернії УСРР (у 1923–1925 роках), потім до Білоцерківської округи УСРР (у 1925–1930 роках), а потім підпорядковувався безпосередньо центральному уряду УСРР (з 1930 року).[2][5][6][7]

3 лютого 1931 року район було приєднано до Богуславського району.[8]

У січні-лютому 1935 року внаслідок розукрупнення районів Миронівський район було відновлено у складі Київської області у нових межах.[9]

2 серпня 1948 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про увічнення пам'яті заступника голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка» Миронівський район був перейменований на Старченківський.[10]

30 грудня 1962 року район було приєднано до Кагарлицького району.[11]

4 січня 1965 року внаслідок розукрупнення районів Миронівський район було знову відновлено у нових межах.[12]

8 грудня 1966 року район із Миронівського району було виокремлено Богуславський район,[13] після чого його межі вже не змінювалися.

Станом на 2015 рік, Миронівський район адміністративно-територіально поділявся на Миронівську міську та 23 сільські ради, які об'єднували 46 населених пунктів.[14]

Під час реформи децентралізації на території району почали об'єднуватися територіальні громади (відповідні місцеві ради). Зокрема у 2018–2019 роках Миронівська міська рада і 4 сільради району об'єдналися у Миронівську об'єднану територіальну громаду,[15] а Піївська сільська рада увійшла до Ржищівської об'єднаної територіальної громади утвореної навколо міста обласного значення Ржищева.[16]

12 червня 2020 року уся територія району була розподілена між Миронівською та Ржищівською громадами. До Миронівської громади увійшли Миронівська міська рада і 21 сільська рада, а до Ржищівської громади — 3 сільські ради району.[17]

17 липня 2020 року район було ліквідовано, а Миронівська та Ржищівська громади були включені до новоутвореного Обухівського району Київської області.[3]

Економіка[ред. | ред. код]

У Миронівці розташовано 8 промислових підприємств, на яких випускають запасні частини до вантажних автомобілів, автобусів, продукти харчування, будівельні вироби. 7 підприємств є переробниками сільськогосподарської продукції: завод по виготовленню круп і комбікормів, крупозавод, завод по виготовленню сухого знежиреного молока, хлібоприймальне підприємство, ВАТ «Кристал-М» (виготовлення цукру), спільне підприємство «Київ-Атлантик».

На початку 90-х років розвивається приватний бізнес. За цей час в районі зареєстровано 74 підприємств недержавного сектора: приватних підприємств 85, товариств з обмеженою відповідальністю 109, акціонерних товариств 28, кооперативів 50, спільних підприємств 5, осіб, які працюють як приватні підприємці 950 осіб.

Основними сферами діяльності даних підприємств є торгово-посередницька діяльність, будівельно-ремонтні роботи, виробництво промислової продукції. Набуває розвитку галузь громадського харчування та сфера побутового обслуговування, як колективної так і приватної форми власності. Серед продукції, що експортується є: сухе знежирене молоко, крупи, цукор, соєва олія та соєвий шрот а також вироби легкої промисловості.

Освіта[ред. | ред. код]

У районі функціонує: 24 ЗОШ, в яких навчається 5162 учні, 18 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 816 дітей, а також 2 навчально-виховні об'єднання (школа-сад), де налічується 38 дітей, 1 дитячо-спортивна школа, музична школа, будинок дитячої творчості, Миронівська філія Черкаського інституту управління, Маслівський державний аграрний технікум, Миронівський міжшкільний навчальний-виробничий комбінат, на базі якого учні ЗОШ отримують допрофесійну підготовку за професіями: секретар друкарка, водій категорії «В» та «С».

Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]

Сакральні споруди[ред. | ред. код]

  • Свято-Миколаївський храм (1752 р., с. Росава) (церква згоріла 11 липня 1995 року)

Пам'ятки монументального мистецтва[ред. | ред. код]

Меморіали, пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Меморіал радянським воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945 років (с. Ходорів)
  • Меморіал радянським воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945 років (с. Малий Букрин)
  • Меморіал радянським воїнам та місцевим мешканцям, які загинули та були розстріляні під час німецько-радянської війни 1941—1945 років (с. Юхни)
  • Пам'ятник на братській могилі воїнів Червоної Армії, які загинули під час оборони с. Юхни в липні 1941 р. від німецько-фашистських загарбників (с. Юхни)

Пам'ятні знаки[ред. | ред. код]

Меморіальні дошки (пропам'ятні таблиці)[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

  • Дерев'яний вітряний млин (поч. ХХ ст., с. Яхни)

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

Кургани-насипи[ред. | ред. код]

  • Кургани або Козацькі могили (с. Грушів)
  • Кургани або Козацькі могили (с. Юхни)

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Василь Батура (1912—1991 рр.) — Герой Соціалістичної Праці, заслужений працівник сільського господарства, працював прокурором Миронівського району, пізніше головою колгоспів — ім. ХХІІ з'їзду КПРС (с. Маслівка) та ім. О. Г. Бузницького (м. Миронівка).
  • Петро Борисенко — Герой Соціалістичної Праці, заслужений агроном України, головний агроном колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС (с. Маслівка)[18].
  • Олександр Бузницький — Герой Соціалістичної Праці, нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, очолював колгосп імені Жданова (нині СТОВ ім. О. Г. Бузницького).
  • Анатолій Даниленко — академік Української Академії наук національного прогресу, доктор економічних наук, нагороджений орденами «Знак Пошани», Святого Нестора — літописця, «За заслуги» ІІІ ступеня, а також Золотою та двома Срібними медалями ВДНГ СРСР. Народився в с. Карапиші.
  • Григорій Денисенко — доктор наук, професор, член кореспондент АН УРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці, ректор Київського політехнічного інституту. Народився в с. Ходорів.
  • Василь Ремесло — двічі Герой Соціалістичної Праці, заслужений діяч науки України, Академік АН СРСР і ВАСГН, Лауреат Ленінської і Державних премій СРСР і УРСР, перший директор Миронівського науково-дослідного насінництва і селекції пшениці.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Миронівського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 67,55 % (проголосували 20 584 із 30 471 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,17 % (12 179 виборців); Юлія Тимошенко — 15,88 % (3 269 виборців), Олег Ляшко — 10,58 % (2 178 виборців), Анатолій Гриценко — 5,25 % (1 081 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,73 %.[19]

Література[ред. | ред. код]

  • Глущенко В. Шлях крізь сторіччя: роки, події люди: Історія Миронівського району Київської області (1923—2000 рр.). — Миронівка: АТ «Миронівська друкарня», 2000. — 306 с.: іл. — Бібліогр.: с. 303—304.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 17 серпня 2020 року № 439/2020-рп «Про призначення С.Фесенка головою Миронівської районної державної адміністрації Київської області»
  2. а б в Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  3. а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
  5. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-24. 
  6. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-24. 
  7. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-01. 
  8. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-01. 
  9. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1935–1936). irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Процитовано 2021-08-01. 
  10. Відомості Верховної Ради УРСР.-1948. № 5.- с.12
  11. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  12. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1935–1936). irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Процитовано 2021-08-01. 
  13. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 8.12.1966 «Про утворення нових районів Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 2021-07-28. 
  14. Адміністративно-територіальний устрій Миронівського району[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Верховної Ради України
  15. Миронівська міська ОТГ - склад громади. decentralization.gov.ua. Процитовано 2021-07-08. 
  16. Ржищівська міська об’єднана територіальна громада - Київська область. decentralization.gov.ua. Процитовано 2021-03-28. 
  17. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
  18. Газета Миронівка Плюс: Водять за ніс
  19. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-18. 
Кагарлицький район Бориспільський район,
Переяслав-Хмельницький район
Черкаська область
(Канівський район)
Кагарлицький район Gray compass rose.svg Черкаська область
(Канівський район)
Рокитнянський район Богуславський район