Миропілля (Краснопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Миропілля
Miropolye COA (Kursk Governorate) (1781).png
Герб Миропілля
Миропільська сільська рада
Миропільська сільська рада
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Краснопільський район
Рада Миропільська сільська рада
Код КОАТУУ 5922383301
Облікова картка Миропілля 
Основні дані
Населення 2873
Поштовий індекс 42410-42415
Телефонний код +380 5459
Географічні дані
Географічні координати 51°01′25″ пн. ш. 35°15′31″ сх. д. / 51.02361° пн. ш. 35.25861° сх. д. / 51.02361; 35.25861Координати: 51°01′25″ пн. ш. 35°15′31″ сх. д. / 51.02361° пн. ш. 35.25861° сх. д. / 51.02361; 35.25861
Середня висота
над рівнем моря
139 м
Відстань до
обласного центру
40 км
Відстань до
районного центру
38,1 км
Місцева влада
Адреса ради 42410, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Миропілля, вул. Сумська, 23
Сільський голова Галайко Микола Григорович
Карта
Миропілля. Карта розташування: Україна
Миропілля
Миропілля
Миропілля. Карта розташування: Сумська область
Миропілля
Миропілля
Миропілля. Карта розташування: Краснопільський район
Миропілля
Миропілля

Миропі́лля (МФА[mɪroˈpʲiʎːɐ] ( прослухати)) — село в Україні, у Краснопільському районі Сумської області. Населення становить 2873 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миропільська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Миропілля знаходиться на лівому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Удава, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Олександрія, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Велика Рибиця, на протилежному березі — село Запсілля. Кордон з Росією проходить приблизно за 1 км від села.

Відстань до райцентру становить близько 38 км і проходить автошляхом Т 1901.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване близько 1650 року переселенцями з волинського містечка Миропілля, що дали назву поселенню. Пізніше, зі завоюваннями Москівщини, Миропілля з військового осередку перетворилося на торговий.

У XVII столітті — сотенне місто Сумського полку.

У 1670 році Миропіллю надано статус міста, а до початку 20 сторіччя тут вже проживало близько 20 тисяч жителів. У місті було велике взуттєве виробництво, що обслуговувало потреби армії, тричі на рік проходив найбільший в регіоні ярмарок, був вже проведений телефон, працювали школи, училища, дві бібліотеки. Напередодні революції в Миропіллі діяло шість храмів. Місто стрімко розвивалося. У ті часи Миропілля мало свій герб, затверджений 21 вересня 1781 року.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 45 жителів села[1].

Радянські війська з боєм відійшли 19 жовтня 1941 року.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 1897 року у місті проживало 10 101 осіб (5 085 чоловіків та 5 016 жінок)[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3622 особи, з яких 1592 чоловіки та 2030 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2873 особи.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[2]:

Мова Осіб Відсоток
українська 9 927 98,28 %
російська 170 1,68 %
польська 3 0,03 %
єврейська 1 0,01 %
Разом 10 101 100 %

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 95,61 %
російська 4,07 %
вірменська 0,17 %
білоруська 0,03 %
молдовська 0,03 %
німецька 0,03 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарні та птахо-товарна ферми.
  • «Дружба», агрофірма, ТОВ.
  • «Лан», ТОВ, агрофірма.
  • Цегляний завод.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Міжшкільний НВК.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Миропільський ярмарок[ред. | ред. код]

Із 2009 року стало традицією проведення Миропільського ярмарку. Так у 2011 році він був проведений утретє.[6]

У перший раз серед 120 підприємств із Сумщини, інших областей України, Російської Федерації, що презентували свій виробничий потенціал на І-му Міжрегіональному Миропільському ярмарку, 8 було з міста Лебедина.

Як і на будь-якому ярмарку, у Миропіллі гамірно і весело. Всюди лунають українські пісні, люди спілкуються та розважаються. Національний колорит додають курені від районів області та сільських рад Краснопільського району.

Відвідувачі ярмарку мають можливість придбати товари з лози, глини, дерева та металу, вироби народних умільців декоративно-ужиткового мистецтва, хліб та кондитерські вироби, продовольчі товари, сільськогосподарську продукцію, сувеніри, одяг, взуття, посуд, меблі тощо.

У ході ярмарку-2011 відбувся День району, фольклорний фестиваль «Пісенні джерела Краснопільщини», розважальна програма «Богатирські ігри», спортивні змагання, розваги для дітей тощо. Також Краснопільщина продемонструвала культуру та побут району: кожне село у стилізованих «автентичних» куренях представило свої здобутки.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Колишнє місто, Миропілля має численні пам'ятки архітектури й історії. До Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесені 23 пам'ятки села, всі за категорією місцевого значення: 15 пам'яток архітектури та по 4 історії й археології[7]:

Охоронний номер Назва Вид Розташування Координати Опис Зображення
3560-См (253-См) Миколаївська церква Архітектури вул. Сумська, 90 51°01′00″ пн. ш. 35°15′14″ сх. д. / 51.016762° пн. ш. 35.253753° сх. д. / 51.016762; 35.253753 Побудована 1885 року на місці старої дерев'яної церкви, у 1930-ті частково зруйнована, нині використовується за призначенням. Значного розміру, цегляна, чотиристопна, однобанна, трипрестольна, в стилі історизму з елементами пізнього класицизму та «російського» стилю. Має п'ятиярусну прямокутну стовпоподібну дзівницю заввишки 50 метрів[8]. Миколаївська церква
3561-См (254-См) Церковно-парафіяльна школа Архітектури пл. Миру, 19[9] 51°01′33″ пн. ш. 35°14′40″ сх. д. / 51.025923° пн. ш. 35.244366° сх. д. / 51.025923; 35.244366 Споруджена 1883 року коштом населення за типовим проектом курських бригадних будівничих. Одноповерховий цегляний прямокутний будинок, з багатим декоративним оздобленням, зокрема, портал обрамлено напівколонами та підкреслено вузькими вікнами. Збереглося планування: сіни та дві класні кімнати[8]. Церковно-парафіяльна школа
3562-См (255-См) Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви Архітектури пл. Миру 51°01′32″ пн. ш. 35°14′39″ сх. д. / 51.02559° пн. ш. 35.244205° сх. д. / 51.02559; 35.244205 Збудована 1883 року. Була дзвіницею Преображенського храму, збудованого 1889 замість дерев'яної церкви та знищеної в 1930-х. Чотириярусна дзвіниця у формах руського стилю. За радянських часів використовувалася в якості водогону, нині руйнується[8]. Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви
3563-См (256-См) Церковно-парафіяльна школа Архітектури вул. Сумська, 40 51°01′26″ пн. ш. 35°14′36″ сх. д. / 51.023991° пн. ш. 35.243455° сх. д. / 51.023991; 35.243455 Цегляний нетинькований одноповерховий Т-подібний будинок, виконаний у стилі загальної забудови вулиці. Споруджений у 1900 році коштом місцевих купців. Усі фасади виконані в «цегляному» стилі, головний фасад симетричний, вхід з двору. Планування збереглося, будівля нині є корпусом сільської школи[8]. Церковно-парафіяльна школа
3564-См (257-См) Особняк Архітектури вул. Сумська, 49[9] 51°01′19″ пн. ш. 35°14′49″ сх. д. / 51.02182° пн. ш. 35.247059° сх. д. / 51.02182; 35.247059 Збудований у ІІ пол. ХІХ ст. Особняк (мур.)
3565-См (258-См) Чоловіча гімназія Архітектури вул. Шкільна, 33 51°01′39″ пн. ш. 35°14′39″ сх. д. / 51.027381° пн. ш. 35.244237° сх. д. / 51.027381; 35.244237 Двоповерховий будинок кінця XIX століття в «цегляному» стилі з елементами пізнього класицизму, що є синтезом архітектури громадської споруди та житлового будинку. Планування за типовою схемою для училищ. Будівля нині перебуває в напівзруйнованому стані[8].
3566-См (259-См) Особняк Глуховцева Архітектури вул. Сумська, 44[8] 51°01′25″ пн. ш. 35°14′38″ сх. д. / 51.023525° пн. ш. 35.243989° сх. д. / 51.023525; 35.243989 Двоповерховий цегляний будинок кінця XIX століття, Г-подібний у плані, побудований в «цегляному» стилі. Розташований на перехресті, що виходить на центральну площу. Східний та південний фасади ошатно оздоблені. Нині будинок перебудований під поліклініку[8]. Особняк Глуховцева
3567-См (260-См) Будинок купця Слитіна Архітектури вул. Сумська, 33[9] 51°01′24″ пн. ш. 35°14′40″ сх. д. / 51.02343° пн. ш. 35.244446° сх. д. / 51.02343; 35.244446 Збудований у кінці XIX століття.
3568-См (261-См) Земська школа Архітектури вул. Сумська, 36[9] 51°01′29″ пн. ш. 35°14′31″ сх. д. / 51.024678° пн. ш. 35.242038° сх. д. / 51.024678; 35.242038 Будівля середини XIX століття.
3569-См (262-См) Жіноча гімназія Архітектури вул. Сумська, 34[9] 51°01′30″ пн. ш. 35°14′30″ сх. д. / 51.024897° пн. ш. 35.241566° сх. д. / 51.024897; 35.241566 Споруджена в кінці XIX ст. у центрі села. Фасад гімназії не виділяється з архітектури вулиці. Одноповерховий цегляний нетинькований будинок Г-подібної форми в «цегляному» стилі. Перебудований у 1950 році під клуб[8].
3574-См (267-См) Земська лікарня Архітектури південна околиця села 51°00′15″ пн. ш. 35°15′23″ сх. д. / 51.004250° пн. ш. 35.256350° сх. д. / 51.004250; 35.256350 Збудована в 1900—1903 роках. Після розпаду СРСР розібрана на цеглу, жодного з корпусів не збереглося[9].
3556-См (456) Могила Волкова В. Г. Історії у сквері біля сільради[8] 51°01′32″ пн. ш. 35°14′28″ сх. д. / 51.025442° пн. ш. 35.241154° сх. д. / 51.025442; 35.241154 Могила першого червоного комісара Суджанського повіту Курської губернії Василя Волкова, уродженця Миропілля, якого вбили денікінці в 1919 році. Останки Волкова перенесені в Миропілля 1920 року, а 1967 на могилі встановлене бетонне погруддя роботи скульптора Леоніда Чемена[8]. Могила Волкова В. Г.
3557-См (437) Братська могила радянських воїнів і партизанів та пам'ятник воїнам-землякам Історії пл. Миру 51°01′34″ пн. ш. 35°14′37″ сх. д. / 51.026105° пн. ш. 35.243587° сх. д. / 51.026105; 35.243587 Поховано 59 радянських воїнів, які загиблі в боях за село у лютому—березні 1943. Останки загиблих перевезені в 1957 році, тоді ж встановлено залізобетонну скульптуру воїна на цегляному постаменті. У 1975 поруч встановлено стелу з прізвищами 513 воїнів-земляків, загиблих на фронтах Другої світової війни[8]. Братська могила радянських воїнів і партизанів та пам'ятник воїнам-землякам
3558-См (436) Братська могила радянських воїнів Історії вул. Сумська, 88 (колишнє село Студенок) 51°01′03″ пн. ш. 35°15′13″ сх. д. / 51.017585° пн. ш. 35.253582° сх. д. / 51.017585; 35.253582 Поховано 106 воїнів, загиблих у березні та серпні 1943 року під час звільнення села від німецьких військ. Обеліск 1948 року замінений у 1964 році на залізобетонну скульптуру воїна[8]. Братська могила радянських воїнів
3559-См (438) Братська могила радянських воїнів Історії вул. Центральна, 121[8][9], біля учбово- виробничого комбінату (колишнє село Пенянка) 51°01′40″ пн. ш. 35°15′34″ сх. д. / 51.02784° пн. ш. 35.259327° сх. д. / 51.02784; 35.259327 Похований 21 радянський воїн, загиблі у березні та серпні 1943 року під час звільнення села від німецьких військ. Останки перенесені з кладовища 1966 року, тоді ж встановлену бетонну скульптуру воїна[8].
3575-См Поселення — 1 Археології на краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 1,5 км на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля. Від поселення Мала Рибиця воно відділено яром, що перетинає край тераси[8] Поселення бронзової доби розміром 100 × 40 м, має невелике валоподібне підвищення. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[8].
3576-См Поселення — 2 Археології на краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 0,6 км на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля[8] Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба, раннє середньовіччя, розмір 130 × 100 м, розоране. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[8].
3577-См Поселення — 3 Археології на мисоподібному підвищенні краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 500 м на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля. За 100 м південніше знаходиться поселення Миропілля — 2[8] Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба (київська культура ІІІ–ІV ст., черняхівська культура ІІІ–ІV ст.). Розміри 120 × 100 м, має невелике валоподібне підвищення. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[8].
3578-См Поселення — 4 Археології на схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Псел за 1,0 м на схід від ферми с. Миропілля, що розташована на його північній околиці. Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба. Складається з двох частин: західної розміром 100 × 120 м та східного розміром 70 × 40 м, обидва частково розорані. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[8].

Іншими пам'ятками села є будинок початку XX століттян в якому народився й мешкав український письменник Гнат Михайличенко (вулиця Михайличенка, 17), пам'ятник Герою Радянського Союзу й випускнику Миропільської школи-інтернату Петрові Мірошниченку (сквер біля сільської ради)[8], а також колишній паровий млин Білогірського монастиря 1905 року (вулиця Сумська, 2)[9].

Особистості[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Миропілля. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  2. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 9 жовтня 2020.  (рос.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. На Сумщині відкрився Міжрегіональний Миропільський ярмарок
  7. Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 10 лютого 2020 року № 630 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область (Електронний ресурс) / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2017. — 1855 с. — С. 560—567.
  9. а б в г д е ж и Генеральні плани Миропільської сільської ради

Посилання[ред. | ред. код]