Мирослав Джукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мирослав Джукич
Miroslav Djukic.jpg
Особові дані
Повне ім'я Мирослав Джукич Мичич
Народження 19 лютого 1966(1966-02-19) (53 роки)
  Шабац, СФРЮ
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of Serbia.svg Сербія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1986–1989 Югославія «Мачва» 87 (3)
1989–1990 Югославія «Рад» 31 (1)
1990–1997 Іспанія «Депортіво» 212 (7)
1997–2003 Іспанія «Валенсія» 156 (4)
2003–2004 Іспанія «Тенерифе» 27 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991 Югославія СФР Югославія 2 (0)
1994–2001 Югославія СР Югославія 46 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006–2007 Сербія Сербія (U-21)
2007 Сербія «Партизан»
2007–2008 Сербія Сербія
2009 Бельгія «Мускрон»
2011 Іспанія «Еркулес»
2011–2013 Іспанія «Реал Вальядолід»
2013 Іспанія «Валенсія»
2014-2015 Іспанія «Кордова»
2017 ОАЕ «Аль-Шабаб» (Дубай)
2017-2018 Сербія «Партизан»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мирослав Джукич (серб. Мирослав Ђукић / Miroslav Đukić, нар. 19 лютого 1966, Шабац) — югославський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — сербський футбольний тренер.

Більшу частину ігрової кар'єри провів у Іспанії, де виступав, зокрема, за «Депортіво» та «Валенсію», вигравши з ними низку національних трофеїв. Також виступав за національну збірну Югославії, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Європи.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ігрову кар'єру розпочав 1986 року в клубі «Мачва», у складі якого виступав до 1988, провівши за цей час 53 матчі та забивши 1 гол, після чого перейшов до клубу «Рад», в якому провів 2 сезони, зіграв у 39 матчах та забив теж 1 м'яч.

1990 року переїхав до Іспанії в клуб «Депортіво», за який потім грав протягом 7 років, провів за цей час 247 матчів, забив 7 м'ячів у ворота суперників та став, разом з командою, двічі віце-чемпіоном Іспанії, двічі третім призером чемпіонату, один раз володарем Кубка Іспанії і один раз переможцем Суперкубка Іспанії.

1997 року перейшов в інший іспанський клуб — «Валенсію» (примітно, що в сезоні 1993/94 на останній хвилині останнього матчу чемпіонату Мирослав не зміг забити пенальті саме у ворота «Валенсії», через що тоді «Депортіво» не став чемпіоном, поступившись цим званням «Барселоні»), в якому грав до 2003, провів 157 матчів, забив 4 голи і став, у складі команди, в третій раз в кар'єрі третім призером чемпіонату Іспанії, вдруге володарем Кубка та Суперкубка Іспанії, вперше чемпіоном Іспанії та вперше двічі фіналістом Ліги чемпіонів і один раз переможцем Кубка Інтертото в розіграші 1998 року.

У сезоні 2003/04 виступав у складі «Тенерифе» в Сегунді, зігравши там 27 матчів, після чого завершив кар'єру гравця.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

З 1991 по 2001 виступав за збірні СФРЮ та СРЮ. Дебютував 27 лютого 1991 року в Ізмірі у товариському матчі зі збірною Туреччини, що завершився внічию 1:1. Перший гол забив 29 жовтня 1997 року на 6-й хвилині матчу відбіркового турніру до чемпіонату світу проти збірної Угорщини в Будапешті, що завершився перемогою його команди з рахунком 7:1[1], а другий та останній свій гол за збірну забив 15 серпня 2001 року на 86-й хвилині матчу відбіркового турніру до чемпіонату світу проти збірної Фарерських островів в Белграді, гра завершилася перемогою з рахунком 2:0[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції та чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах.

В останній раз зіграв 5 вересня 2001 року в матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу проти збірної Словенії, гра завершилася з рахунком 1:1[3].

Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 48 матчів, забивши 2 голи.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Мирослав став тренером, закінчивши відповідні курси в Іспанії. З 2006 року очолював молодіжну збірну Сербії (до 21 року), яку привів в 2007 до срібних медалей європейського чемпіонату. Після цього, в тому ж році, успішно керував белградським «Партизаном», привівши команду до звання віце-чемпіона Сербії в сезоні 2006/07 і заклавши фундамент для майбутніх перемог клубу («Партизан» в наступні 2 сезони обидва рази ставав чемпіоном). Завдяки роботі в «Партизані», Мирослав був визнаний найкращим тренером Сербії 2007 року і отримав пропозицію очолити збірну країни, на яке дав згоду. З 25 грудня 2007 року став головним тренером збірної Сербії, через що 19 грудня того ж року змушений був відмовитися від продовження контракту з «Партизаном».

Головною збірної країни Джукич керував до 19 серпня 2008, коли після завершення Олімпіади (на якій Мирослав керував олімпійською футбольною збірною Сербії), він був відправлений у відставку. На думку самого Джукича, причиною тому стали розбіжності, що виникли між ним і президентом Футбольного союзу Сербії Томиславом Караджичем.

З 11 червня по 1 листопада 2009 року очолював бельгійський клуб «Мускрон», залишив свій пост після домашньої поразки від льєжского «Стандарда», через яку клуб опустився в зону вильоту.

23 березня 2011 року був призначений головним тренером іспанського клубу «Еркулес». Контракт був підписаний до кінця сезону 2010/11[4], який команда завершила на 19 місці та вибула в Сегунду.

Наступні два сезони Джукич очолював «Реал Вальядолід». Спершу його команда вийшла до Прімери, а за підсумками сезону 2012/2013 зайняла 14-е місце.

4 червня 2013 року сербський фахівець офіційно став новим головним тренером «Валенсії». Це стало поверненням серба в клуб, де він грав як футболіст близько семи років та двічі виходив з командою до фіналу Ліги чемпіонів. Джукич змінив на посаді Ернесто Вальверде, який не вивів клуб в Лігу чемпіонів[5].

17 грудня 2013 року керівництво «Валенсії» прийняло рішення розлучитися з тренером через незадовільні результати в чемпіонаті Іспанії[6].

Протягом 2014—2015 років був головним тренером «Кордови», а першу половину 2017 провів в ОАЕ, де керував командою дубайського «Аль-Шабаба».

Влітку 2017 року повернувся на батьківщину, де очолив команду белградського «Партизана», з якою пропрацював протягом сезону. Залишив «Партизан» 3 серпня 2018 року.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Гравець
«Депортіво»: 1994-95
«Валенсія»: 1998-99
«Депортіво»: 1995
«Валенсія»: 1999
«Валенсія»: 2001-02
Тренер
«Партизан»: 2017-18

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]