Дочинець Мирослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мирослав Дочинець)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирослав Іванович Дочинець
Forum vydavtsiv 2017.117.jpg
Народився 3 вересня 1959(1959-09-03) (63 роки)
м. Хуст, Закарпатська область, УРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст, письменник
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Мова творів українська
Батько Дочинець Іван Юрійович
Нагороди
Золотий письменник України
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2014
Сайт: facebook.com/mido.mukachevo

CMNS: Дочинець Мирослав Іванович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мирослав Іванович Дочинець (нар. 3 вересня 1959, м. Хуст Закарпатської області) — український письменник та журналіст. Член Асоціації українських письменників (із 2003 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителів. Батько Іван Юрійович закінчив із відзнакою філософський факультет Київського університету, але мусив учителювати в школі-інтернаті й ПТУ, оскільки відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм. Мати викладала географію.

Друкуватися почав з шостого класу в дитячих виданнях. Був переможцем конкурсів юних літераторів.

1977 року вступив на факультет журналістики Львівського університету. Під час навчання був членом редколегії університетської багатотиражної газети «За радянську науку», згодом — редактором газети «Джерела». Професійну журналістську роботу розпочав 1982 року в газеті «Молодь Закарпаття».

1990 року заснував у Мукачеві газету «Новини Мукачева». У цей час також працював власним кореспондентом газет «Карпатський край», «Срібна земля», «Фест». Друкувався у всесоюзних та республіканських часописах «Комсомольская правда», «Известия», «Україна», «Людина і світ», «Ранок», «Радянська жінка», «Літературна Україна», «Молодь України».

1998 року заснував у Мукачеві видавництво «Карпатська вежа», у якому як головний редактор і директор підготував і видав упродовж п'яти років понад 100 видань.

Одружений, має дітей, внуків. Вирощує фруктовий сад із близько 200 дерев, різні сорти винограду. Спорудив два будинки: один для сім'ї, а другий — для творчості. «… Щоб час від часу усамітнюватися, писати там і бути ближчим до природи… А ще для того, щоб можна було приймати там своїх дітей і онуків. У мене немала родина!»[1]

Звання, премії[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Автор книг:

  • «Гірчичне зерно» (1989),
  • «Оскал собаки» (1991),
  • «Мукачево і мукачівці» (1994),
  • «Мункачі з Мукачева» (1995),
  • «Роса на фігових листках» (1995),
  • «Він і вона» (1996),
  • «Дами і Адами» (2002),
  • «Гра в ляльки. Жіночі історії» (2003),
  • «Куфрик з фіглями» (2003),
  • «Карпатський словоблуд» (2004, у співавторстві),
  • «Енциклопедія Мукачева в іменах» (2006, у співавторстві з Василем Пагирею) та інших.
  • «Руки і душа та інші невигадані жіночі історії» (2011), ISBN 966-8269-06-3
  • «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона — як жити довго в щасті і радості» (2010, книжка ввійшла до шістки найпопулярніших видань за рейтингом «Книжка року-2010»)
  • «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (2012, Книга висунута НСПУ (2011 р.) на здобуття Національної премії Т. Г. Шевченка)
  • «Бранець Чорного лісу» (2012)
  • «Криничар» (2012)
  • «Горянин. Води Господніх русел» (2013)
  • «В'язень замку Паланок» (2013)
  • «Світован. Штудії під небесним шатром» (2014)
  • «Світло семи днів» (2018)

Про свою творчість Дочинець каже таке: «Кожного разу, починаючи книгу, до кінця я навіть не знаю, чим вона закінчиться. Чесне слово! Я живу серед своїх героїв, вони ведуть мене за собою та щоразу чогось вчать. Тобто кожен роман — це конспект певного духовного піднесення».

Часто порівнюваний із бразильським письменником Пауло Коельйо. Сам Дочинець запевнив, що змирився із цим порівнянням. «Хоча, на мій погляд, порівняння — це завжди смішно. Тим більше, у світі творення, де кожна людина настільки індивідуальна!».

Що ж до враження від творчості бразильця Дочинець сказав: «Я не знайшов там риси, які мушу знайти у кожній книзі… Це ж такий собі легкостравний літературний коктейльчик із різних вчень, релігій та духовних систем. І все це упаковано в якусь таку пригодницьку історійку для дуже посереднього читача».

Література[ред. | ред. код]

  • Закарпаття. Хто є хто: Присвячується 60-річчю возз'єднання Закарпаття з Україною. — К., 2005. — Випуск 2. — С.147.
  • Бродик З. Дочинець Мирослав // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — Випуск 14. — Львів, 2007. — С. 128—129.
  • Дочинець Мирослав Іванович, Пагиря Василь Васильович, «Енциклопедія Мукачева в іменах». — Мукачево: Карпатська вежа", 2006. — С. 280. : портр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Це смішно, але я пишу… для себе» // Бондаренко Богдан. «Експрес», 20-27 лютого 2014 року
  2. Указ Президента України від 6 листопада 2014 року № 855/2014 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  3. Золоті письменники України. Нагороджені. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2012. 
  4. Порошенко назвав лауреатів «Української книжки року» [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]. Zaxid.net. 22.05.2017

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg «Бог не знайшов іншого інструменту, як дати нам свої знання через слово», — Мирослав Дочинець на YouTube // Телекомпанія TV-4, 24 березня 2015
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Мирослав Дочинець. Повне інтерв'ю на YouTube // Телекомпанія TV-4, 24 березня 2015