Мирошниченко Василь Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Мирошниченко
Мирошниченко Василь Володимирович
Народився 12 червня 1981(1981-06-12) (42 роки)
м. Тернопіль, УРСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність дипломат
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук, Інститут міжнародних відносин Київського університету і Шведський інститут
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австралії та Надзвичайний і Повноважний Посол в Новій Зеландії за сумісництвом.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мирошниченко.

Васи́ль Володи́мирович Мирошниче́нко (нар. 12 червня 1981(19810612), Тернопіль, УРСР, СРСР) — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австралії з 9 березня 2022 року, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Новій Зеландії з 24 червня 2022 року за сумісництвом. Радник Міністра оборони України (на громадських засадах) з 7 березня 2022 року. Партнер компанії CFC Big Ideas, член наглядової ради ДП «Український інститут»[1], екс-керівник Асоціації «Професійний уряд»[2], директор Українсько-Британського Сіті Клубу[3] та голова його українського представництва, співзасновник «Європейського молодіжного парламенту — Україна»[4].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Тернополі 12 червня 1981 року в сім'ї лікарів. Батько — завідувач неврологічного відділення Волочиської районної лікарні, мати — сімейний лікар. Виріс та закінчив загальноосвітню школу I—III ступенів № 1 у Волочиську Хмельницької області.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1998—2003 роках навчався в Інституті міжнародних відносин[5]. Здобув ступені магістра та бакалавра у сфері міжнародних відносин. Диплом з відзнакою.

У період з червня по серпень 2002 року — учасник програми Global Village для майбутніх лідерів бізнесу і промисловості, Інститут Аякоки, Університет Ліхай (Lehigh University). Пройшов інтенсивний бізнес-тренінг, який складався з лідерських та бізнес-курсів, зустрічей з керівниками великих американських компаній і бізнес-консалтингового проекту.

У 2005—2006 роках — навчався у Лондонській школі економіки та політичних наук (LSE), Лондон, Велика Британія. Отримав ступінь магістра з міжнародної політичної економії. Був стипендіатом програми уряду Великої Британії Чівнінг[en]. Курси: міжнародна політична економія, міжнародна торгівля, економічна дипломатія[6]. Захистив дипломну роботу на тему «Механізми залучення прямих іноземних інвестицій».

У період з листопада 2008 року по травень 2009 року навчався на програмі менеджменту Шведського Інституту у Стокгольмі (Швеція). Спонсорована шведським урядом тренінгова програма (4 однотижневих модулі) з корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку. Також брав участь у консалтинговому проекті провідної шведської фармацевтичної компанії.

У травні 2014 року — пройшов інтенсивний двотижневий курс в Американському університеті, Інституті взаємодії з органами державної влади у Центрі президентських і парламентських досліджень, який включав лекції викладачів та понад 40 діючих вашингтонських лобістів від бізнесу, громадських та галузевих організацій, університетів, підприємств, торгових асоціацій та іноземних урядів[6].

Кар'єра[ред. | ред. код]

1999—2000 рр.— стажер відділу преси, освіти та культури у Посольстві Сполучених Штатів Америки у Києві. Просував програми академічного обміну, координував волонтерів прес-центру під час візиту Президента США до Києва.

2001 р.— стажер, помічник депутата у Палаті громад, Парламент Канади. Учасник Канадсько-української парламентської програми. Готував матеріали для округу, допомагав депутату з поточних питань, відвідував засідання у комітетах.

З 2002 р.— партнер CFC Big Ideas[7]. Компанія займається реалізацією проектів зі стратегічних комунікацій[8], PR та кризових комунікацій. Організовує конференції для міжнародних корпорацій на важливі сучасні теми.

2014—2016 рр. — співзасновник, голова (2015—2016 роки) та член ради директорів асоціації «Професійний уряд». Ініціатива об'єднала понад 3000 випускників західних вишів з метою підтримки економічних реформ в Україні. Зараз організація зосереджена насамперед на реформуванні державної служби.

З 2014 року — співзасновник Українського кризового медіа-центру[9]. Був залучений у створення організації багатомовної служби новин присвяченій питанням безпеки та оборони, економічних реформ та європейської інтеграції України. Брав участь у форумах на полях самітів НАТО.

2018—2019 рр.— учасник Marshall Memorial Fellowship, престижної лідерської програми Німецького Фонду Маршала США[10]. Вивчав найкращі практики у державному секторі, бізнесі та громадянському суспільстві.

У травні 2021 року указом Міністра закордонних справ був призначений членом наглядової ради ДП «Український інститут»[1], організації, яка працює над зміцненням позитивного іміджу України засобами культурної дипломатії.

9 березня 2022 року призначений послом України в Австралії[11].

24 червня 2022 призначений послом України в Новій Зеландії за сумісництвом[12].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2001—2004 рр.— співзасновник та президент молодіжної громадської організації «Європейський молодіжний парламент— Україна».

Благочинність[ред. | ред. код]

З 2008 року входить до київського кола друзів Українського Католицького Університету[13]. З 2012 по 2017 рік та з 2019 по 2021 рік очолював організаційний комітет благодійного вечора УКУ у Києві. Підтримує національну скаутську організацію «Пласт».

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений з 2003 року. Дружина — Мирошниченко Ліана Анатоліївна. Донька — Ярослава 2003 року народження. Син — Юрій 2016 року народження.

Хобі[ред. | ред. код]

Біг на довгу дистанцію. Брав участь у 6 марафонах, зокрема Лісабон (2019), Стамбул (2020), Анталія (2021), Мадрид (2021) та двох індивідуальних марафонах. Запливи у відкритих водоймах. Учасник аматорських змагань Oceanman, велопробіги.

Публікації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Наглядова рада. Український інститут (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  2. ↑ Про Асоціацію (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  3. ↑ Home - Ukrainian-British City Club (UBCC). Ukrainian-British City Club (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  4. ↑ Європейський Молодіжний Парламент Україна. eypua.org. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  5. ↑ Василь Мирошниченко: Ми не зацікавлені, щоб Росія розпадалася. Хаос там для нас буде ще більшою загрозою, ніж війна на Донбасі. Інтерв'ю з України (укр.). 6 листопада 2017. Процитовано 14 березня 2022.
  6. ↑ а б IIR Business Talks з Василем Мірошниченко. www.iir.edu.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 14 березня 2022.
  7. ↑ World Business Angel Investment Forum. wbaforum.org (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 14 березня 2022.
  8. ↑ Зв’язки з органами державної влади CFC Big Ideas Big Idea. cfcbigideas.com (укр.). Процитовано 14 березня 2022.
  9. ↑ Uacrisis.org - Ukraine crisis media center. Uacrisis.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  10. ↑ Marshall Memorial Fellowship. GMFUS (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  11. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №120/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  12. ↑ Указ Президента України від 24 червня 2022 року № 445/2022 «Про призначення В.Мирошниченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Новій Зеландії»
  13. ↑ Український Католицький Університет. UCU (амер.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
Нормативний контроль
Європа
Австрія Василь Химинець • Азербайджан Владислав Каневський • Албанія Володимир Шкуров • Бельгія Наталія Аношина (т.п.) • Білорусь Ігор Кизим • Болгарія Олеся Ілащук • Ватикан Андрій Юраш • Велика Британія Едуард Фесько (т.п.) • Вірменія Віктор Гончар (т.п.) • Греція Сергій Шутенко • Грузія Олександр Шульга (т.п.) • Данія Андрій Яневський • Естонія Максим Кононенко • Ірландія Лариса Герасько • Ісландія Ольга Діброва • Іспанія Сергій Погорельцев • Італія Ярослав Мельник • Кіпр Руслан Німчинський • Латвія Анатолій Куцевол • Литва Петро Бешта • Ліхтенштейн Ірина Венедіктова • Північна Македонія Лариса Дір • Мальта Ярослав Мельник • Мальтійський орден Андрій Юраш • Молдова (-) • Нідерланди Олександр Карасевич • Німеччина Олексій Макеєв • Норвегія Ігор Головченко (т.п.) • Польща Василь Зварич • Португалія Марина Михайленко • Росія — • Румунія Ігор Прокопчук • Сан-Марино Ярослав Мельник • Сербія Володимир Толкач • Словаччина Мирослав Кастран • Словенія Андрій Таран • Туреччина Василь Боднар • Угорщина Іштван Балог (т.п.) • Фінляндія Ольга Діброва • Франція Вадим Омельченко • Хорватія Василь Кирилич • Чехія Віталій Усатий (т.п.) • Чорногорія Олег Герасименко • Швейцарія Ірина Венедіктова • Швеція Андрій Плахотнюк
Азія
Афганістан (-) • Бангладеш (-) • Бахрейн Дмитро Сенік • Бруней Катерина Зеленко • Бутан (-) • В'єтнам Олександр Гаман • Ізраїль Євген Корнійчук • Індія Олександр Поліщук • Індонезія Василь Гамянін • Ірак Олександр Буравченков (т.п.) • Іран Євген Кравченко (т.п.) • Йорданія Мирослава Щербатюк • Казахстан Сергій Павленко (т.п.) • Камбоджа Олександр Гаман • Катар Андрій Кузьменко • Киргизстан Валерій Жовтенко • КНР Павло Рябікін • Кувейт Олександр Балануца • Ліван Валерій Григораш (т.п.) • Малайзія Денис Михайлюк (т.п.) • Мальдіви (-) • Монголія Дмитро Пономаренко • Непал (-) • ОАЕ Дмитро Сенік • Пакистан Маркіян Чучук • Південна Корея Дмитро Пономаренко • Саудівська Аравія Анатолій Петренко • Сінгапур Катерина Зеленко • Таджикистан Валерій Євдокимов • Таїланд Павло Орел (т.п.) • Туркменістан Віктор Майко • Узбекистан Микола Дорошенко • Шрі-Ланка (-) • Японія Сергій Корсунський
Африка
Північна Америка
Південна Америка
Австралія
Міжнародні
організації
Організація об'єднаних націй ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Європейський Союз Рада Європи — Борис Тарасюк • Європейський Союз ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Організація об'єднаних націй Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мирошниченко_Василь_Володимирович&oldid=40136608