Мистецтво для мистецтва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Мистецтво для мистецтва», «чисте мистецтво» (фр. l'Art pour l'Art) — естетична доктрина, що утверджує самоцільність художньої творчості, незалежність мистецтва від суспільного життя. Як художній напрямок «мистецтва для мистецтва» зародилося у французькій літературі середини 19 століття.

В Україні представники «мистецтва для мистецтва» групувалися навколо видавництва «Молода муза» (1906–1909) й «Українська хата» (1909–1914). Богдан-Ігор Антонич так сказав з цього приводу:

«Треба сказати різко: отже ні! Мистецтво не відтворює дійсности, ані її не перетворює, як хочуть другі, а лише створює окрему дійсність.»[1]

«Чисте мистецтво» — назва ряду естетичних концепцій, що утверджують самоцільність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики й суспільного життя. Філос. основою теорії «М. для м.» було вчення І. Канта про незаінтересовану естетичну насолоду, про чисту форму мист., а також Ф. В. Й. Шеллінга — про «абсолютно вільну творчість». Ідеї «М. для м.» найповніше виявилися в поезії і творчих маніфестах франц. поетів Т. Готьє, П. Верлена та ін. Їхня творчість, відбиваючи розчарування в ідеалах буржуазії, була пройнята невірою в будь-які сусп. ідеали.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. НАЦІОНАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО. Спроба ідеалістичної системи мистецтва.(Львівський журнал «Карби» поч. 1930-х. передрук в журналі «Образотворче мистецтво» номер 3-4\1993 р.ст.51.)