Мистецька вежа Міто
| Мистецька вежа Міто | |
|---|---|
 | |
| 36°22′49″ пн. ш. 140°27′58″ сх. д. / 36.38029444° пн. ш. 140.46599722° сх. д. | |
| Країна |  Японія  |
| Розташування | Міто |
| Архітектор | Арата Ісодзакі і Q59186430? |
| Інженер | Toshihiko Kimurad |
| Дата закінчення спорудження | 22 березня 1990 |
| Відкриття | 22 березня 1990 |
| Власник | Міто |
  Мистецька вежа Міто Мистецька вежа Міто (Японія)  | |
| arttowermito.or.jp | |
 Мистецька вежа Міто у Вікісховищі | |
Мистецька вежа Міто (яп. 水戸芸術館, Міто Гейдзюцу-кан) - частина Муніципального художнього музею Міто в Японії.
Комплекс складається з кількох будівель, згрупованих навколо площі та містить виставковий простір, функціональні зали та кінотеатр. Однією з будівель є 100-метрова вежа, спроєктована японським архітектором Арата Ісодзакі в грудні 1986 року. Відкриття відбулося в лютому 1990 року. Фасад складається зі сталевих трикутників, які закручуються до верху у вигляді спіралі. Вежа має чотири поверхи. До вежі можна потрапити через передпокій у двоповерховій базовій будівлі, яка також використовується для виставок[1].
Один з найбільших органів країни розташований у вежі, на високому вході. Він був побудований двома японськими органобудівниками, які пройшли навчання в Німеччині. Інструмент використовується для безплатних концертів в обідній час та у вихідні дні[2].
Комплекс був пошкоджений під час землетрусу Тохоку в березні 2011 року і був закритий на ремонт та перевірку безпеки до кінця червня 2011 року[3]. Першою виставкою після повторного відкриття стала «CAFE in Mito 2011 — Relationships in Color»[4].
-
Мистецька вежа Міто -
Квадрат з основою вежі праворуч -
Орган у вхідній зоні вежі
.jpg)
- ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 31 січня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- ↑ CAFE in Mito 2011 — Relationships in Color. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 31 січня 2022.