Мисюрка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обладунок панцерного вершника з мисюркою (Музей Війська Польського у Варшаві)
Обладунок панцерного вершника з мисюркою.

Мисю́рка[1], або місю́рка[2] — тип бойового шолома, що складається з навершя у вигляді опуклої верхньої пластини та кольчужної відлоги чи бармиці.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Мисюрка виникла у XV ст. на Близькому Сході. Назва походить від арабської назви Єгипту — «Міср».

Зазвичай верхня частина мисюрки має вигляд опуклої круглої бляхи з невеличким шпилем. Однак деякі види мисюрок мають навершя у вигляді укороченого гостроконечного шолому або опуклої пластини з поперечним ребром. Мисюрки могли доповнюватись кількома прямокутними пластинами, що розміщалися нижче навершя. По краю мисюрки робили отвори для кріплення металевого захисту у вигляді кольчужної сітки (бармиці), яка захищала обличчя, шию, вуха і потилицю. Бармиця мисюрки могла бути у вигляді відлоги, що мала отвір для обличчя, або мати поли, що спускалися на плечі та кріпилися під підборіддям за допомогою гачка. На шпиль наверху шолому зазвичай кріпили кільце для прикраси у вигляді кисті, стрічки чи прапорця. Мисюрки прикрашали гравіюванням. Орнамент прикрас залежав від традицій тих регіонів, де виготовлялись такі шоломи.

У XVI — XVIII ст. мисюрка була найпоширенішим бойовим наголов'ям у арміях Османської імперії, Ірану, Індії, Кримського ханства, використовувалась воїнами Речі Посполитої, Угорщини, Московії. Зокрема, мисюрку носив Богдан Хмельницький під час служби у польському війську. Використовували їх і українські козаки. Дуже поширені такі типи шоломів були у народів Кавказу, зокрема, у Дагестані. Кубачинські майстри Дагестану використовували рослинний орнамент та срібну і золоту насічки. Мисюрки використовувались на Близькому Сході та в Індії до кінця XVIII — початку XIX ст., а кавказькі воїни носили їх ще наприкінці XIX ст., зокрема, під час Кавказької війни. У цей час мисюрка, разом з кольчугою, перетворилася на частину національного костюму народів Кавказу.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мисюрка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Місюрка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]