Мис Вільямс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розташування півострова Варна, острова Лівінгстон Південних Шетландських островів
Мис Вільямса з піку Мізія, з островами Зед на задньому плані, островом Піраміди праворуч та островом Завала на передньому плані
Топографічна карта острова Лівінгстон

Мис Вільямс — скелястий мис, що утворює північну кінцівку Варненського півострова і північно-східну частину острова Лівінгстон архіпелагу Південні Шетландські острови, Антарктида. Відокремлений від островів Зед на півночі Ігнацьким проходом.

Про відкриття Південних Шетландських островів вперше повідомив 1819 року Вільям Сміт, капітан брига Вільямса, який побачив цей мис 19 лютого того ж року. Видання 1820 року свідчить, що Вільям Сміт дав ім'я цьому мису.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Географічні координати мису: 62°27′08″ пд. ш. 60°08′11″ зх. д. / 62.45222° пд. ш. 60.13639° зх. д. / -62.45222; -60.13639Координати: 62°27′08″ пд. ш. 60°08′11″ зх. д. / 62.45222° пд. ш. 60.13639° зх. д. / -62.45222; -60.13639. Мис лежить за 9,47  км на північ від вершини Мізії у Видинських висотах, за 8,8  км на схід від острова Спустошення, за 1,5  км на південь від островів Зед і за 5,5  км на захід від Дафф-Пойнт на острові Грінвіч. На карти мис наносили британці 1822 року, чилійці 1971, аргентинці 1980, іспанці 1991 і болгари 2005 і 2009 року.

Карти[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]