Мис Гвардафуй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мис Гвардафуй
сом. Gees Gardafuul
італ. Capo Guardafui
англ. Cape Guardafui
Guardafui.jpeg
Країна  Сомалі
Координати 11°49′ пн. ш. 51°17′ сх. д. / 11.817° пн. ш. 51.283° сх. д. / 11.817; 51.283
Мис Гвардафуй. Карта розташування: Сомалі
Мис Гвардафуй
Мис Гвардафуй

Координати: 11°49′ пн. ш. 51°17′ сх. д. / 11.817° пн. ш. 51.283° сх. д. / 11.817; 51.283

Мис Гвардафуй або Гардафуй (сом. Gees Gardafuul, італ. Capo Guardafui, англ. Cape Guardafui), а також Рас-Асейр (сом. Ras Asir) — мис на північно-східному краю Африканського Рогу (півострова Сомалі), розташований при вході в Аденську затоку. Знаходиться на території автономного району Пунтленд (Сомалі).

Місцезнаходження[ред. | ред. код]

Вид на мис Гвардафуй з космосу

Гвардафуй розташований на 11°49′ північної широти і 51°17' східної довготи.

Він лежить трохи на захід від мису Рас-Хафун (51° 23' сх. д.), який знаходиться за сто кілометрів на південь від Гвардафуя і є найсхіднішим мисом Африки. За сто кілометрів на схід від мису знаходиться найзахідніша точка острова Абд-ель-Курі, найзахіднішого острова архіпелагу Сокотра, що належить Ємену.

Над мисом височить гора, яку місцеві жителі називають Гардаф (Djardaf), у той час як власне мис має назву Асейр/Азір. Від імені гори походить арабське ім'я Djard Hafûm, як і європейське Гвардафуй. Неподалік селища Тохен на краю мису знаходиться недіючий маяк, в 1930-му році названий Франческо Кріспі[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Недіючий маяк «Francesco Crispi» на краю мису

У давнину мис називався Аромата (дав.-гр. Αρώματα, лат. Promontorium Aromata). У давньогрецькій географії він розділяв Барбарику (землі на захід від мису, назва збереглася в імені міста Бербера) і Азанію (східноафриканське узбережжя на південь від мису).

На початку XIX століття сомалійські моряки забороняли вхід у свої порти, розташовані вздовж африканського узбережжя, водночас торгуючи з Аденом і Мохою в сусідньому Ємені, використовуючи власні судна[3].

Через часті аварії кораблів у підступних морях поблизу мису Гвардафуй британці підписали угоду з султаном Османом Махамудом з султанату Маджіртін, який контролював більшу частину північно-східного узбережжя Сомалі протягом XIX століття. Угода передбачала, що британці щорічно виплачуватимуть субсидії на захист британських екіпажів, які зазнали аварії, і охорону уламків від пограбування. Угода, однак, залишилася нератифікованою, оскільки британці побоювалися, що це «дасть іншим державам прецедент для укладання угод із сомалійцями, які, здавалося, були готові вступити у відносини з усіма бажаючими»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Collier's Encyclopedia: With Bibliography and Index. Volume 9. New York: P.F. Collier & Son Corporation. 1957. 
  2. Bowditch, Nathaniel (1939). American Practical Navigator: An Epitome of Navigation and Nautical Astronomy. с. 352. 
  3. Tuckey, James Hingston (1815). Maritime Geography and Statistics, Or a Description of the Ocean and Its Coasts, Maritime Commerce, Navigation Etc: In 4 Volumes (англ.). Black. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022. 
  4. Laitin, David D.; Lattin, David C.; Laitin, James T. Watkins IV and Elise V. Watkins Professor of Political Science David D. (1977-05). Politics, Language, and Thought: The Somali Experience (англ.). University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-46791-7. Архів оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.