Перейти до вмісту

Митний союз Європейського Союзу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Митний союз Європейського Союзу
     Держави-члени Європейського Союзу (ЄС)     Держави, що не входять до ЄС, але беруть участь у митному союзі або перебувають у двосторонніх митних союзах з ЄС)
АбревіатураМСЄС
Типмитний союз Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1968
Місце діяльностіЄвропа
Членство
32 держави (або територій)
Офіційні мовиОфіційні мови Європейського Союзу
Вебсайт: consilium.europa.eu/en/policies/the-eu-customs-union/ Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Митний союз Європейського Союзу у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ми́тний сою́з Європе́йського Сою́зу (МСЄС; European Union Customs Union, EUCU), раніше відомий як Митний Союз Спільноти, — митний союз, до складу якого входять усі держави-члени Європейського Союзу (ЄС), Монако та британська заморська територія Акротірі та Декелія. Деякі відокремлені території держав ЄС не беруть участі в митному союзі, зазвичай через їхню географічну розділеність.[a] Окрім МСЄС, ЄС перебуває в митних союзах з Андоррою, Сан-Марино та Туреччиною (за винятком деяких товарів),[b] на основі окремих двосторонніх угод.[1]

Між членами митного союзу немає тарифних чи нетарифних бар'єрів для торгівлі, і — на відміну від зони вільної торгівлі — члени митного союзу запроваджують спільний зовнішній тариф на всі товари, що ввозяться до союзу.[2]

Європейська комісія веде переговори від імені Союзу в цілому щодо міжнародних торговельних угод, а не кожної держави-члена окремо. Вона також представляє Союз у Світовій організації торгівлі та в будь-яких торговельних спорах, що вирішуються через неї.

Спільні зовнішні тарифи

[ред. | ред. код]

МСЄС встановлює тарифні ставки на імпорт до ЄС з інших країн. Ці ставки є детальними та залежать від конкретного типу імпортованого товару, а також можуть змінюватися залежно від пори року.[3] Повні тарифні ставки режиму найбільшого сприяння СОТ застосовуються лише до тих країн, які не мають Угоди про вільну торгівлю з ЄС або не беруть участі у визнаній СОТ схемі звільнення, такій як «Усе, крім зброї[en]» (угода ЄС про підтримку найменш розвинених країн).

Союзний та спільний транзит

[ред. | ред. код]

Транзит Союзу, раніше відомий як «транзит Спільноти», – це система, що загалом застосовується до переміщення товарів, що не є товарами Союзу, за які не сплачено митні збори та інші збори, що підлягають імпорту, а також товарів Союзу, які між пунктом відправлення та пунктом призначення в ЄС повинні проходити через територію третьої країни.[4]

«Спільний» транзитний режим використовується для переміщення товарів між державами-членами ЄС, країнами ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн та Швейцарія), Туреччиною (з 1 грудня 2012 року), Північною Македонією (з 1 липня 2015 року) та Сербією (з 1 лютого 2016 року). Функціонування спільного транзитного режиму з Сполученим Королівством забезпечується тим, що Сполучене Королівство подало на зберігання свій документ про приєднання 30 січня 2019 року до Секретаріату Ради ЄС.[5] Процедура базується на Конвенції від 20 травня 1987 року про спільний транзитний режим. Правила фактично ідентичні правилам транзиту Союзу.[5]

Едвард Келлетт-Боумен, член Європарламенту, як доповідач Комітету з розслідувань Європейського парламенту, представив Парламенту звіт у лютому 1997 року[6], у якому було визначено, що скасування прикордонного контролю та відсутність співпраці з боку держав-членів є причиною зростання організованої злочинності та контрабанди.[7] Звіт Келлетта-Боумена призвів до створення Європейським Союзом органу митних розслідувань та комп'ютеризації систем моніторингу транзиту.[8]

Митний кодекс Союзу

[ред. | ред. код]
Докладніше: Митний кодекс Європейського Союзу

Митний кодекс Союзу (англ. Union Customs Code (UCC)), покликаний ще більше модернізувати митні процедури, набув чинності 1 травня 2016 року. Він замінив MCC (Modernised Customs Code). Європейська комісія заявила, що цілями UCC є простота, сервіс та швидкість. Впровадження відбувалося протягом певного періоду, і більшість аспектів впровадження були завершені до 31 грудня 2020 року, хоча деякі формальності, що управляються електронними системами, можуть бути повністю впроваджені лише до 2025 року.[9]

Однією з головних цілей UCC є прогрес у напрямку повного використання електронних систем для взаємодії між підприємствами та митними органами, а також між митними органами, що покладе край усім паперовим митним процесам.[10]

Митна реформа

[ред. | ред. код]
Докладніше: EU OSS[de] та Import One-Stop Shop
Докладніше: Non-EU OSS[de]

У 2023 році Європейська комісія запропонувала найвсеохопнішу митну реформу з моменту створення Митного союзу в 1968 році.[11] Згідно з митною реформою, ЄС у 2025 році вирішив скасувати безмитний поріг у 150 євро та додати мито в розмірі 3 євро для таких невеликих посилок. Крім того, ЄС планує створити митне агентство – Митне управління Європейського Союзу.[12][13][14]

Учасники з країн, що не входять до ЄС

[ред. | ред. код]

Монако та британська заморська територія Акротірі та Декелія є невід'ємними частинами митної території ЄС.[15][16]

Держави / територія Угода Набрання чинності
Монако Монако Франко-монегаська митна конвенція[17][18][19] 1968 рік
Акротирі і Декелія Договір про приєднання 2003 року[20]

Угода про вихід з ЄС через Brexit[21]

1 травня 2004 року

Території ЄС з правом на неучасть

[ред. | ред. код]
АлбаніяХорватіяВірменіяАзербайджанБоснія і ГерцеговинаГрузіяМолдоваРосіяЧорногоріяПівнічна МакедоніяСербіяУкраїнаРада ЄвропиКіпрІрландіяАвстріяБельгіяФінляндіяФранціяНімеччинаГреціяІталіяЛюксембургМальтаПортугаліяНідерландиСловаччинаСловеніяІспаніяЄврозонаБолгаріяРумуніяВелика БританіяЧехіяДаніяЕстоніяУгорщинаЛатвіяЛитваПольщаШвеціяМонакоЄвропейський союзМитний союз Європейського СоюзуАндорраТуреччинаСан-МариноВатиканІсландіяНорвегіяШвейцаріяЛіхтенштейнЄвропейська асоціація вільної торгівліШенгенська угодаЄврозонаЄвропейська економічна зона
Діаграма участі країн у міжнародних договорах і наднаціональних європейських організаціях.п • с • р

Хоча всі держави-члени ЄС є частиною митного союзу, не всі їхні відповідні території беруть у ньому участь. Території держав-членів, які залишилися поза межами ЄС (заморські території Європейського Союзу), зазвичай не беруть участі в митному союзі.[22]

Однак деякі території ЄС не беруть участі в митному союзі з податкових та/або географічних причин:

Історія відмов

[ред. | ред. код]

Наступні території були виключені до кінця 2019 року:

Двосторонні митні союзи

[ред. | ред. код]

Андорра, Сан-Марино та Туреччина входять до митного союзу з ЄС.[26]

Держава Угода Набрання чинності
Андорра Андорра Угода у формі обміну листами між Європейським економічним співтовариством та Князівством Андорра – Спільні декларації[27] 1 січня 1991 року
Сан-Марино Сан-Марино Угода про співробітництво та митний союз між Європейським економічним співтовариством та Республікою Сан-Марино[28] 1 квітня 2002 року
Туреччина Туреччина Рішення № 1/95 Ради асоціації ЄС-Туреччина від 22 грудня 1995 року про впровадження заключного етапу Митного союзу[29] 31 грудня 1995 року

Спеціальні домовленості щодо територій Сполученого Королівства

[ред. | ред. код]

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії вийшло з Європейського Союзу 31 січня 2020 року, а перехідні домовленості завершилися 31 грудня 2020 року. Спеціальні домовленості були прийняті для тих частин Сполученого Королівства та його територій, які мають спільний сухопутний кордон з державою-членом ЄС.

Північна Ірландія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Brexit та ірландський кордон[en]

Сполучене Королівство (включно з Північною Ірландією) більше не є членом Митного союзу Європейського Союзу. Однак для Північної Ірландії діють спеціальні домовленості: її торгівля з Великою Британією та торгівля з Європейським Союзом тепер регулюються угодою про вихід Brexit (зокрема, Протоколом про Північну Ірландію[en] та Віндзорською рамковою[en] угодою), Угодою про торгівлю та співробітництво між ЄС та Великою Британією, Законом про майбутні відносини Європейського Союзу 2020 року та Законом про внутрішній ринок Сполученого Королівства 2020 року. До них належать спеціальні положення щодо торгівлі товарами між Північною Ірландією та ЄС, які з багатьох причин аналогічні тим, що застосовуються в межах Митного союзу, хоча Північна Ірландія залишається частиною митної території Сполученого Королівства.

Гібралтар

[ред. | ред. код]
Докладніше: Наслідки Brexit для Гібралтару

Гібралтар вийшов з ЄС одночасно зі Сполученим Королівством. Коли він був частиною ЄС, він був однією з територій ЄС з можливістю відмови від участі та не був частиною Митного союзу. Між ЄС, Сполученим Королівством та Гібралтаром було досягнуто принципової угоди щодо переговорів щодо договору, який включатиме положення щодо торгівлі товарами між ЄС та Гібралтаром.[30] Ці положення будуть «суттєво схожими» на положення Митного союзу. Станом на April 2024 , угоду ще не укладено.

Акротірі та Декелія

[ред. | ред. код]

Як уже зазначалося вище, британські заморські території Акротірі та Декелія на острові Кіпр є невід'ємною частиною митної території ЄС (і залишилися нею після Brexit ).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Customs unions, Taxation and Customs Union [Архівовано 17 August 2016 у Wayback Machine.], European Commission.
  2. ↑ Erskine, Daniel H (2006). The United States-EC Dispute Over Customs Matters: Trade Facilitation, Customs Unions, and the Meaning of WTO Obligations. Florida Journal of International Law. 18: 432—485. SSRN 987367.
  3. ↑ Taric and Quota Data & Information [Архівовано 24 July 2019 у Wayback Machine.] – European Commission Communication and Information Resource Centre for Administrations, Businesses and Citizens.
  4. ↑ European Union, Union and Common Transit [Архівовано 9 August 2020 у Wayback Machine.], accessed 24 December 2020 Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution 4.0 International License [Архівовано 16 October 2017 у Wayback Machine.].
  5. ↑ а б European Union, Union and Common Transit [Архівовано 9 August 2020 у Wayback Machine.], accessed 24 December 2020 Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution 4.0 International License [Архівовано 16 October 2017 у Wayback Machine.].
  6. ↑ European Parliament, Report on the Community Transit System [Архівовано 19 January 2022 у Wayback Machine.], 20 February 1997, accessed 31 January 2017
  7. ↑ Neil Buckley, "Cross-border crime loses EU billions: Inquiry blames Brussels and customs for failing to clamp down on smuggling", Financial Times, 21 February 1997, p. 2.
  8. ↑ Neil Buckley, "EU plans single body against smuggling", Financial Times, 13 March 1997, p. 2.
  9. ↑ The Union Customs Code (UCC) – Introduction - Taxation and Customs Union (англ.).
  10. ↑ European Commission, "Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council amending Regulation (EU) No 952/2013 to prolong the transitional use of means other than the electronic data-processing techniques provided for in the Union Customs Code", COM(2018) 85 final, published 2 March 2018, accessed 29 March 2023. [Архівовано 5 червня 2023 у Wayback Machine.].
  11. ↑ EU Customs Reform - Taxation and Customs Union - European Commission. taxation-customs.ec.europa.eu (англ.). Процитовано 10 березня 2026.
  12. ↑ EU introduces customs duties on low-value e-commerce packages. European Commission - European Commission. Процитовано 10 березня 2026.
  13. ↑ Modernising the EU customs union. Consilium (англ.). Процитовано 10 березня 2026.
  14. ↑ Council gives final green light to new customs duty rules for small parcels. Consilium (англ.). Процитовано 10 березня 2026.
  15. ↑ Customs unions, Taxation and Customs Union [Архівовано 17 August 2016 у Wayback Machine.], European Commission.
  16. ↑ Protocol relating to the Sovereign Base Areas of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland in Cyprus [Архівовано 11 October 2021 у Wayback Machine.], Agreement on the withdrawal of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland from the European Union and the European Atomic Energy Community, EUR-Lex, 12 November 2019.
  17. ↑ Taxation and Customs – FAQ. European Commission. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.
  18. ↑ Council Regulation (EEC) No 2913/92 of 12 October 1992 establishing the Community Customs Code. Official Journal of the European Union. 19 жовтня 1992. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 12 вересня 2012.
  19. ↑ Monaco and the European Union. Gouvernement Princier. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  20. ↑ Protocol No. 3 on the Sovereign Base Areas of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland in Cyprus [Архівовано 13 November 2020 у Wayback Machine.], Act concerning the conditions of accession of the Czech Republic, the Republic of Estonia, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Republic of Poland, the Republic of Slovenia and the Slovak Republic and the adjustments to the Treaties on which the European Union is founded, EUR-Lex, 23 September 2003.
  21. ↑ Protocol relating to the Sovereign Base Areas of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland in Cyprus [Архівовано 11 October 2021 у Wayback Machine.], Agreement on the withdrawal of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland from the European Union and the European Atomic Energy Community, EUR-Lex, 12 November 2019.
  22. ↑ Territorial status of EU countries and certain territories [Архівовано 3 July 2021 у Wayback Machine.] – European Commission, retrieved 18 December 2018
  23. ↑ а б в г Article 6 of Council Directive 2006/112/EC [Архівовано 29 June 2019 у Wayback Machine.], 28 November 2006
  24. ↑ а б в REGULATION (EU) No 952/2013 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 9 October 2013 laying down the Union Customs Code, Article 4 (PDF). EURLEX. Жовтень 2013. с. 11. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 17 грудня 2018.
  25. ↑ Territorial status of EU countries and certain territories [Архівовано 3 July 2021 у Wayback Machine.] – European Commission, retrieved 18 December 2018
  26. ↑ Customs unions, Taxation and Customs Union [Архівовано 17 August 2016 у Wayback Machine.], European Commission.
  27. ↑ Andorra: Customs Unions and preferential arrangements. European Commission. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.
  28. ↑ Agreement on Cooperation and Customs Union between the European Economic Community and the Republic of San Marino. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 15 липня 2015.
  29. ↑ Decision No 1/95 of the EC-Turkey Association Council of 22 December 1995 on implementing the final phase of the Customs Union (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 19 березня 2013.
  30. ↑ Martin, Maria; González, Miguel (11 січня 2021). Deal between Spain and UK plans to eliminate Gibraltar border checkpoint. El País. Madrid. Архів оригіналу за 25 травня 2023. Процитовано 29 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Митний_союз_Європейського_Союзу&oldid=47983500