Митрофан (Афонський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрофан (Афонський)
Митрофан (Афонський)
Єпископ Митрофан (Афонський)
Подільський і Брацлавський
20 березня 1914 — 1917
Церква: РПЦ
Попередник: Серафим (Голубятніков)
Наступник: Амвросій (Полянський)
Єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський
2 квітня 1910 — 20 березня 1914
Церква: РПЦ
Єпископ Єлецький, вікарій Орловської єпархії
25 серпня 1906 — 2 квітня 1910
Церква: РПЦ
 
Ім'я при народженні: Афонський Митрофан Васильович
Народження: 13 жовтня 1861
Орловська губернія
Смерть: 1920(1920)
м.Кам'янець-Подільський
Прийняття чернецтва: 9 вересня 1906
Хіротонія: 17 вересня 1906
Митрофан у Вікісховищі?

Єпископ Митрофан (в миру Митрофан Васильович Афонський; 13 (25) жовтня 1861, Орловська губернія - 1920, Кам'янець-Подільський) - єпископ Російської православної церкви, єпископ Подільський і Брацлавський. Духовний письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 жовтня 1861 року в родині священика Орловської єпархії.

Здобув освіту в Першому орловському духовному училищі, потім в Орловській духовній семінарії.

У 1886 році закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

З 7 березня 1887 - вчитель Орловської приватної жіночої гімназії Сухотіна.

З 1888 року - викладач російської мови 2-го Орловського духовного училища.

22 листопада 1892 висвячений на священика до Скорбященської церкви при богоугодних закладах. 1905 рік - законовчитель Орловського Бахтіна кадетського корпусу.

З 1897 по 1910 рік редагував «Орловські єпархіальні відомості».

У 1906 році возведений у сан протоієрея і, після постригу в чернецтво, - в сан архімандрита.

25 серпня 1906 послідував указ Св. Синоду про «буття протоієрею Митрофану Афонському, по попередньому прийнятті ним чернецтва, єпископом Єлецьким, вікарієм Орловської єпархії».

9 вересня Митрофан Афонський прийняв чернецтво з залишенням колишнього імені, а 17 вересня був хіротонізований в московському Успенському соборі в єпископа.

Часто служив в єлецьких храмах, піклуючись про те, щоб богослужіння були строго по уставу і благоліпними.

З 2 квітня 1910 року - єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський.

Був людиною високоосвіченою, відрізнявся активним і діяльним характером. Вже через два дні після приїзду на кафедру він попросив, щоб були зібрані і доставлені йому всі відомості з питання про відкриття семінарії в Єкатеринбурзі. По всій Єкатеринбурзькій єпархії за підтримки Його Преосвещенства відкривалися одне за одним товариства тверезості.

З 20 березня 1914 по кінець 1917 року - єпископ Подільський і Брацлавський.

Помер в 1920 році.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Рождественские чтения, предназначенные для храма, семьи, учебных заведений, аудиторий». Два чтения. Орел, 1908.
  • «Что испытывает тело и душа человека умирающего и чем можно предотвратить ужас смерти». Публичная лекция. Орел, 1909.
  • «Истина Воскресения Христова». Публичная лекция. Екатеринбург, 1911.
  • «Послание Екатеринбургской пастве». "Приб. к «ЦВ» 1912; № 8, с. 273.
  • «Мир без Христа». Публичная лекция. Екатеринбург, 1911.
  • «Слова и речи», 2-е издание. Екатеринбург, 1912.

Посилання[ред. | ред. код]