Михайлов Олександр Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайлов Олександр Якович
Народився 5 жовтня 1944(1944-10-05) (79 років)
ст. Олов'янна, Читинська область, РРФСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність актор, актор театру, телеактор
Alma mater Далекосхідна державна академія мистецтв
Знання мов російська
Заклад Державний академічний Малий театр Росії
Роки активності 1969 — тепер. час
Партія Справедлива Росія
Діти Konstantin Mikhaylovd
Нагороди
IMDb ID 0586418
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михайлов.

Миха́йлов Олекса́ндр Я́кович (прізвище при народженні — Баранов) (рос. Михайлов Александр Яковлевич; нар. 5 жовтня 1944(19441005), ст. Олов'янна, Читинська область, Російська РФСР) — російський актор. Народний артист Росії (1992). Лауреат премії Ленінського комсомолу (1981), Державної премії Росії імені братів Васильєвих (1983).

Освіта[ред. | ред. код]

У 1969 році закінчив Далекосхідний інститут мистецтв у Владивостоку.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Фільм Оригінальна назва Роль
1975 Здобудеш у бою
1976 Мене чекають на землі рос. Меня ждут на земле Георгій Станіцин, майор, командир екіпажу
1980 Білий сніг Росії рос. Белый снег России Олександр Алехін
1980 Крізь терни до зірок рос. Через тернии к звёздам Олег Дреєр
1982 Додому! рос. Домой! Олексій Іванов, капітан
1984 Любов і голуби рос. Любовь и голуби Василь Кузякін
1986 Зустрічна смуга рос. Встречная полоса Ігор Степанович Бєляєв
2008 Дідусь у подарунок рос. Дедушка в подарок Ян Ілліч
2015 анімаційний фільм

Незвичайна подорож Серафими

рос. Необыкновенное путешествие Серафимы озвучував роль

головного героя[1]

Погляди та висловлювання[ред. | ред. код]

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[2]

У подальшому також виступав на підтримку Володимира Путіна та російського імпералізму:[3]

«Володимир Володимирович — перший президент, який правильно хреститься. При ньому піднялося близько 140 монастирів і більше тисячі храмів. І Путіну явно допомагають вищі сили. Його вороги, що не визнали результати кримського референдуму, втратили обличчя.»
Оригінальний текст (рос.)
«Владимир Владимирович — первый президент, который правильно крестится. При нем поднялось около 140 монастырей и более тысячи храмов. И Путину явно помогают высшие силы. Его враги, не признавшие результаты крымского референдума, потеряли лицо.»
«Не випадково Катерина Велика підписала Маніфест про приєднання Криму до Росії 230 років тому та рівно 23 роки минуло з тих пір, як Єльцин «подарував» Крим Україні. 23 сходинки вели до підвалу Іпатіївського будинку, стільки само кілометрів добиралися царствені мученики до Ганіної Ями. І, мабуть, не випадково геном людини складається з 23-х пар хромосомів, кров робить повний цикл в організмі за 23 секунди, похил земної осі до площини її обертання — 23 з половиною градуса.»
Оригінальний текст (рос.)
«Не случайно Екатерина Великая подписала Манифест о присоединении Крыма к России 230 лет назад и ровно 23 года прошло с тех пор, как Ельцин «подарил» Крым Украине. 23 ступени вели в подвал Ипатьевского дома, столько же километров добирались царственные мученики до Ганиной Ямы. И, должно быть, не случайно геном человека состоит из 23 пар хромосом, кровь совершает полный оборот в организме за 23 секунды, наклон земной оси к плоскости ее вращения - 23 с половиной градуса.»

28 грудня 2014 року влаштував творчій вечір у концертному залі Луганської філармонії. За словами Михайлова, його приїзд до окупованого Луганська не випадковий — актор прибув за покликом душі. Так само, як раніше він відвідував Придністров'я і Південну Осетію. Артист впевнений, що правда на боці так званої «ЛНР». Під час зустрічі Михайлов назвав себе колорадом: «Колорад, такий самий, як ви».[4][5] Відвідав Михайлов і Донецьк[6]

12 лютого 2015 року Служба безпеки України заборонила Олександру Михайлову в'їзд до України.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Телеканалу «112 Україна» оголошено попередження через показ анімаційного фільму «Необыкновенное путешествие Серафимы». Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  2. ↑ Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму / Министерство культуры Российской Федерации (рос.)
  3. ↑ Александр Михайлов: «Путину явно помогают высшие силы» [Архівовано 8 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.). Газета «Культура». 01.10.2014
  4. ↑ Зірка фільму «Любов і голуби» Олександр Михайлов виступив перед бойовиками в Луганську [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Еспресо TV. 31.12.2014
  5. ↑ Зірка фільму «Любов і голуби» приїхав до «ЛНР» і вважає, що правда на боці терористів [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Відомості. 31.12.2014
  6. ↑ Бок о бок с террористами. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
  7. ↑ СБУ заборонила в'їзд до України російському актору Олександру Михайлову, який підтримав терористів [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Телекритика. 12.02.2015

Література[ред. | ред. код]

  • Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000. — С.378-382;
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.279—280.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Михайлов_Олександр_Якович&oldid=40430341