Михайло Дзіковський
Михайло Дзіковський | |
---|---|
Народився | 21 листопада 1820 Перемишль |
Помер | 3 лютого 1888 (67 років) Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | друкар, редактор, видавець |
Миха́йло Дзіко́вський (пол. Michał Dzikowski; 21 листопада 1820 Перемишль — 3 лютого 1888 Перемишль) — український і польський видавець, редактор, орендар і власник друкарень у Перемишлі та Львові. Відомий виданнями «Зорі Галицької», Біблії, серії «Польська бібліотека» та іншими працями й творами польською, українською, церковнослов'янською, латинською та німецькою мовами.
Михайло Дзіковський народився 21 листопада 1820 року в Перемишлі в родині пекаря Андрія (Анджея) Дзіковського та Анни Волинець[1]. У 1828—1835 роках він навчався в Перемишльській гімназії. Надалі вивчав і практикував друкарство в Єпископській друкарні, де в 1838—1844 роках працював друкарем. Згодом він залишив Перемишль і переїхав до Львова. З 1854 року Дзіковський підвищив кваліфікацію друкаря і став управителем друкарні Ставропігійського інституту. Зокрема, у 1855–1856 роках, під його керівництвом, прибуток друкарні зріс до 600 флоринів[2]. Для розширення продукції Дзіковський почав друкувати книжки польською мовою на додаток до українських творів[3].
У 1856 та 1857 роках він був видавцем першого українського літературно-наукового часопису «Зоря Галицка»[3]. Дзіковський взяв на себе зобов'язання усунути труднощі випусків, налагодити видавничі стосунки та забезпечити регулярний випуск і розсилку «Зорі». Від імені інституту було складене звернення до галицької громади. Натомість Микола Савчинський продовжував залишатися відповідальним редактором газети[4]. На посаді управителя він розширив контакти з польською громадою, яка фінансувала видання різної тематики. З накладом 1900 примірників Дзіковський опублікував працю Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej (укр. Список галицької та буковинської шляхти) у 1857 році. Як менеджер друкарні, він розширив тематику видань, друкуючи поезію, праці, присвячені сільському господарству, переклади французьких драм та інші твори[3].
1 квітня 1856 року Дзіковський підписав свій перший договір оренди з Перемишльською греко-католицькою капітулою на шість років, до кінця березня 1862 року. Оренда становила 300 [[гульденів на рік, які він мав сплачувати раз на пів року. Окремі положення договору передбачали, що він зобов'язаний друкувати періодичне видання Перемишльської єпархії накладом у 700 примірників раз на два місяці. Дзіковський також мав за свій кошт ремонтувати й відшкодовувати пошкодження обладнання, а також надавати Управі 8 % знижку на всю продукцію. Управа знімала з себе відповідальність за всю опубліковану продукцію видавцем[5].
Перші його видання в Перемишлі були гумористичні — казки, сатири, фейлетони та інші твори. Дзіковський розширив продукцію до науково-популярних серій, календарів, економічних і сільськогосподарських праць[6]. Окремо він публікував українські твори латинським шрифтом[7].
Співпраця з ініціатором і редактором Казімежем Юзефом Туровським[pl] з грудня 1856 року[8] дозволила продовжити серію творів «Польська бібліотека» старопольських авторів, забезпечуючи наступні томи критичним апаратом на високому й доступному за ціною рівні. У результаті домовленості Туровського з Дзіковським було підготовлено 16 випусків «Бібліотеки» в рамках продовження серії, або «Перемишльської», від 105[9] до 120 випуску[10]. Наступні випуски серії вийшли в Кракові, куди Туровський переїхав на роботу[11]. Пізніше Дзіковський і Туровський невдало спробували започаткувати журнал Prawda, який зазнав краху через брак підписників[12].
У 1859—1865 роках Дзіковський реалізував великий проєкт видання Біблії Старого і Нового Заповітів церковнослов'янською мовою (Бїблїя сіріч книги священнаго писанїя). Видання містило 500 ксилографій і 9 гравюр на сталі. За основу була взята Біблія, видана в Почаївській лаврі 1798 року. У березні 1862 року він продовжив термін оренди друкарні до 1864, але у 1865 році умови стали невигідними для ведення справи, тому він відкрив власну друкарню[13].
Для свого підприємства він закупив нові шрифти, прес для розгладжування друкованого паперу та інші засоби на 2000 ринських золотих[14]. На цій друкарні виготовляли гравюри польською, українською та німецькою мовами.[15]. Окремо Дзіковський видавав накази Перемишльської ратуші, організаційні матеріали місцевих товариств і плакати[16].
Казімєж Гіртлер. «Нарис історії Перемишля», 1871 рік[17]
Невдалі спроби переукласти договір оренди, а також відсутність постійних замовлень призвели до того, що його видання виходили малим накладом та обсягом. Приватна друкарня Дзіковського закрита 1873 року[18].
1877 року він став редактором газети Przegląd Lwowski.
Помер Михайло Дзіковський 12 лютого 1880 року бідним у притулку для літніх людей. Львівська газета «Діло» написала про нього оголошення з розпродажем його останніх видань[19].
За життя видав понад 200 видань українською, польською, німецькою, латинською та церковнослов'янськими мовами. Серед них 148 видано у Перемишлі. Працю Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej перевидано в 1988 та 2001 роках. Найбільш важливими вважають[20][21]:
- Зоря Галицка. 1856—1857
- Rozumiłowski G. Pisma humorystyczne Grzegorza Rozumiłowskiego oryginalne: złożone z ludowych powieści, ulotnych poezyi ucinków, filozofii moralnej, dowcipu, satyr, bajek, facecyi i rozmaitych anekdot. Przemyśl, 1856
- Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857 (1988, 2001)
- Dłużniewski M. Weterynarya homeopatyczna / przez Marcelego Dłużniewskiego. Lwów, 1858
- Tytz K. Znaczenie sprawy drenowania wobec stosunków gospodarstwa wiejskiego w Galicyi. Lwów, 1858
- Węgliński Leon E. Poezyi małoruskii. Lwów, 1858
- Bernstein H. Knospen. Lemberg, 1858
- Kochanowski J. Wszystkie dzieła polskie Jana Kochanowskiego. T. 1. Przemyśl, 1857
- Kochanowski J. Wszystkie dzieła polskie Jana Kochanowskiego. T. 2. Psałterz Dawidów (Z podobiznami niektórych dawnych wydań). Przemyśl, 1857
- Modrzewski Andrzej F. O poprawie Rzeczypospolitej; tłumaczenie Cypriana Bazylika. Przemyśl, 1857 (1953)
- Naruszewicz A. Żywot Jana Karola Chodkiewicza wojewody wileńskiego, hetmana wielkiego W. Ks. Lit. T. 1. Wydanie Kazimierza Józefa Turowskiego. Przemyśl, 1857
- Перемишлянинъ. Місяцословь на годъ 1857. Въ Перемишли, 1857
- Psałterz świętego Dawida, proroka i króla dla pobożnych chrześcian katolickich; przekł. Jana Kochanowskiego. Przemyśl, 1857
- Węgliński Lew E. Łuczy. Poezyi małoruskii Lwa Eug[eniusza] Węglińskoho. T. 1. Lwihorod i Peremyszl, 1858
- Węgliński Lew E. Oman. Poezyi małoruskii. T. 2. — Peremyszl, 1858
- Węgliński Lew E. Rusałka. Poezyi małoruskii. T. 3. — Peremyszl, 1858
- Бїблїя сирічъ книги священнаго писанїя ветхаго и новаго завіта по изданїй онихъ въ літо "Δωчи въ тїпографїи чудотворнїя Лаври Почаевсїя ново напечатана ся иждивенїемъ Михаила Диковскаго, тїпографа, Оукрашена до φ изображенїями ритими на дереві и Έ на стали. Въ Перемишли, 1859
- Добрянскій А. Науки церковнии на всі праздники въ році для жителей сельскихъ, сочиненнии… Перемишль, 1860
- Духновичъ А. Хлібъ души или набожния молитви и пісни для Русиновъ. Въ Перемишли, 1860
- Лозинскиій І. Науки церковнїи на неділі цілого року. Въ Перемишли, 1860
- Літінскій І. Господарства сельского. Книжочка съ употребленье школъ народнихъ. Часть І. Въ Перемишли, 1861
- Терлецкій В. А. Думи та думки Іосипа Богдана Залеского, переведени зъ польского на родимий рускій язикъ. Перемишль, 1861
- Полдражанья Ісуса Христа, книжокъ четири. Сочиненіе Томи зъ Кемписа, каноника по правиламъ свъ. Августина, переведенїй зъ латиньского на рускій язикъ Иполитомъ [Владиміромъ] Андреевимъ Терлецкимъ… Въ Перемишли, 1862
- Dłużniewski M. Nowa Polska i Federacya Narodów wobec chrześcianizmu. Przemyśl, 1863
- Michna W. Pogląd na rozwój wiedzy ludzkiéj fi lozofi cznej. Od pierwocia do czasów naszych; przez Księdza Wojciecha z Medyki. Przemyśl, 1864
- Dzieje Polski, wierszem dla dzieci z uwagami. Wydanie drugie z drzeworytami królów polskich. Przemyśl, 1867
- Коляди и пісни набожния. Собалъ А. Т. Третое побольшеное изданіе. Львовъ, 1869
- Пісень 20 съ нотами для рускои молодежи. Перемишль, 1873
- ↑ Siciak, 2023, с. 10.
- ↑ Брик, 1923, с. 123.
- ↑ а б в Siciak, 2023, с. 11.
- ↑ Габор, 1999, с. 249.
- ↑ Siciak, 2023, с. 12.
- ↑ Siciak, 2012, с. 315-324.
- ↑ Siciak, 2023, с. 13-14.
- ↑ Jaskuła, 1992, с. 47.
- ↑ Jaskuła, 1992, с. 57.
- ↑ Listy Kazimierza Józefa Turowskiego, 1993, с. 58.
- ↑ Siciak, 2023, с. 15-16.
- ↑ Siciak, 2023, с. 16-17.
- ↑ Siciak, 2023, с. 17.
- ↑ Siciak, 2023, с. 21.
- ↑ Siciak, 2023, с. 22.
- ↑ Siciak, 2023, с. 23.
- ↑ Siciak, 2023, с. 24.
- ↑ Treichel, 1986, с. 50—51.
- ↑ Siciak, 2023, с. 25.
- ↑ Siciak, 2023, с. 27-45.
- ↑ Репертуар української книги 1798 – 1916, 2006.
- Довідники
- Treichel I. Dzikowski Michał // Słownik pracowników książki polskiej. Suplement, red. I. Treichel. — Warszawa, 1986. — 414 с. (пол.)
- Репертуар української книги 1798 – 1916. — Львів : Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського та Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, 2006. — 246 с. — ISBN 966-02-3489-9.
- Статті
- Брик І. Початки української преси в Галичині і львівська Ставропигія / під ред. К. Студинського // Збірник Львівської Ставропигїї. Минуле і сучасне. Студії, замітки, матеріяли. — 1923. — Т. 1. — С. 99-142.
- Габор В. В. Перші згадки про угорських русинів (закарпатських українців) та проблеми об’єднання історичного Закарпаття із Галичиною: хроніка подій (за публікаціями газети “Зоря Галицка” у 1848 – 1849 рр.) / ред. Мирослав Романюк // Українська періодика: історія і сучасність. Доповіді та повідомлення п’ятої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 27 – 28 листопада 1998 р.. — Львів : Львівська наукова бібліотека України імені В. Стефаника. Науково-дослідний центр періодики, 1999. — Т. 5. — С. 248-255. — (Українська періодика). — ISBN 966-02-0840-5.
- Siciak A. Początki działalności greckokatolickiej Drukarni Biskupiej w Przemyślu (1829-1832) // Kultura. Historia. Książka. Zbiór studiów, red. A. Dymmel. — Lublin, 2012. — С. 315-324. (пол.)
- Siciak A. Z dziejów XIX-wiecznego drukarstwa na pograniczu polsko-ukraińskim. Michał Dzikowski jako dzierżawca Drukarni Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu // Studia Polsko-Ukraińskie. — Przemyśl : Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu, 2023. — Т. 2. — С. 9-45. — ISSN 1896-2319. (пол.)
- Монографії
- Jaskuła R. Wydawnictwo Biblioteka Polska Kazimierza Józefa Turowskiego 1855–1863. — Kraków : Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 1992. — 230 с. (пол.)
- Listy Kazimierza Józefa Turowskiego z lat 1834–1874, opracował oraz wstępem opatrzył Roman Jaskuła. — Kraków : Varia, 1993. — 143 с.(пол.)
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |