Жванецький Михайло Михайлович

Жванецький Михайло Михайлович
рос. Михаил Михайлович Жванецкий рос. Михаил Маньевич Жванецкий
Ім'я при народженні	рос. Михаил Маньевич Жванецкий
Народився	6 березня 1934(1934-03-06) Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер	6 листопада 2020(2020-11-06) (86 років) Москва, Росія ·рак простати
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	письменник, сатирик, сценарист, ведучий, актор, гуморист, телеведучий, інженер, механік
Alma mater	Одеський національний морський університет (1956)
Мова творів	російська
Конфесія	юдаїзм
У шлюбі з	Жванецька Наталя Валеріївнаd
Діти	Дмитро Жванецькийd
Нагороди	Почесний громадянин Одеси (1997) Golden calfd
Сайт: jvanetsky.ru
Жванецький Михайло Михайлович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Миха́йлович Жване́цький (рос. Михаил Михайлович Жванецкий; нар. 6 березня 1934, Одеса, Українська РСР — пом. 6 листопада 2020, Москва, РФ) — радянський та російський письменник-сатирик українського походження, виконавець власних творів. Виступи та твори Жванецького вирізняються так званим «одеським гумором» і дещо алегоричною подачею матеріалу. З 1988 року був художнім керівником Московського театру мініатюр, з 1990 року був президентом Всесвітнього клубу одеситів.

Життєпис

Народився 6 березня 1934 року у Одесі в родині лікарів.

У 1956 році закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту (нині — Одеський національний морський університет) за фахом «Інженер-механік підіймально-транспортного устаткування портів». У студентські роки юнак брав участь у самодіяльності, де почав писати мініатюри та монологи, які часто сам і виконував.

У 1963 році під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр познайомився з Аркадієм Райкіним, який узяв його твори до репертуару театру, а 1964 року запросив Михайла у свій театр на посаду завідувача літературної частини.

Разом із Жванецьким Райкін поставив 1969 року програму «Светофор», де вперше були показані мініатюри «Авас», «Дефицит», «Век техники». У часи роботи під проводом Райкіна колегами Жванецького були Роман Карцев і Віктор Ільченко, для яких він написав більш ніж 300 мініатюр і монологів.

Згодом, коли Михайло Жванецький отримав досвід, він пішов з театру Райкіна та почав працювати самостійно. Він влаштувався працювати в Одеську обласну філармонію, а згодом у Московський театр «Ермітаж», де отримав славу. Згодом, 1988 року, Жванецький заснував Московський театр мініатюр, керівником залишався до смерті. Там він поставив спектаклі: «Птичий полет» (1987), «Избранное» (1988), «Политическое кабаре» (1989), «Моя Одесса» (1994), «Престарелый сорванец» (1999).

Наприкінці 2019 року у Жванецького було діагностовано рак, у жовтні 2020-го він заявив про припинення публічних виступів. Помер 6 листопада 2020 року в Москві у віці 86 років.

Творчість

Попри популярність, у часи СРСР Жванецький видав лише кілька книжок. Зокрема, «В помощь художественной самодеятельности» і збірку «Год за два» (1987), а також у 1982 році — «Встречи на улицах», після розвалу СРСР було видано книгу «Моя Одесса» (1993).

2001 року до 65-річчя письменника у видавництві «Время» вийшло чотиритомне «Собрание произведений» Жванецького.

У грудні 2019 року знявся в фільмі «Одеський пароплав» разом з Михайлом Пореченковим та Федором Добронравовим, зйомки пройшли в тимчасово анексованому РФ Криму (Севастополь та Євпаторія). Фільм було створено за замовленням пропагандистського телеканалу «Росія-1».

Нагороди та почесні звання

• Член Спілки письменників СРСР (1978—1991);
• Кавалер ордена Дружби (1994, Росія);
• Лауреат премії «Тріумф» (1994, Росія);
• «Почесний громадянин Одеси» (17 лютого 1994 року та 27 лютого 1997 року, Україна);
• Народний артист України (8 вересня 1999)
• «Заслужений діяч мистецтв Росії» (2001, Росія).
• Народний артист Росії (2012)
• Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (27 лютого 2019 року, Росія).

Особисте життя

Дружина Наталя (*1966), є син Дмитро.

Пам'ять

• 5931 Жванецький — астероїд, названий на його честь.
• Бульвар Михайла Жванецького — вулиця в Одесі названа на честь сатирика.

Посилання

• Офіційний сайт (рос.)
• Божко Г. (04-11-2005). Михайло Жванецький: «Зло — це добро, яке прийшло до влади». «Дзеркало тижня». 
•  Михаил Жванецкий. Наедине с собой... Монолог "Автопортрет" (1992) на YouTube
•  Михаил Жванецкий. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/2 (2006) на YouTube
•  Михаил Жванецкий. "В гостях у Дмитрия Гордона". 2/2 (2006) на YouTube
• Відомі особи, хто не пережив 2020 рік (рос.)