Михайло Кезгайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Кезгайлович
Інші імена Mykolas Kęsgaila
Народився близько 1405
Помер 1474

Громадянство Велике князівство Литовське
Титул воєвода віленський, великий канцлер литовський
Посада Воєвода віленський
POL COA Zadora.svg

Миха́йло Кезга́йлович (лит. Mykolas Kęsgaila; близько 1405 —†1474) — державний діяч Великого князівства Литовського, намісник смоленський (1451-1458), воєвода віленський (з 1458), великий канцлер литовський (з 1466).

Біографія[ред.ред. код]

Був поплічником великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика. Під час його відсутності у Великому князівстві Литовському (в період участі у Тринадцятирічній війні) керував всіма державними справами.

Хоча й був католиком, проте виступив проти Флорентійської унії і у 1451 році погодився визнати верховенство митрополита Іона Одноушева над православними у Великому князівстві Литовському.

У 1451 році від великого князя Казимира отримав у власність частину Лукомльської волості, села Дворець та Єльну у Новогрудському повіті, волость Бакшти у Мінському повіті, У 1465 році — Любчу на Німані і Раків на землях колишнього Заславського князівства.[1]

Засновник каплиці Благовіщення у Кафедральному соборі Святого Станіслава Вільнюса.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Насевіч, В. (2005). Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. (біл.). Том 2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі. с. 788. ISBN 985-11-0378-0. 
Попередник
Іван Монивидович
POL województwo wileńskie II RP COA.svg Воєвода віленський
14581459
POL województwo wileńskie II RP COA.svg Наступник
Алехна Судимонтович