Томчаній Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Михайлович Томчаній

угор. Tomcsányi Mihály
Народження 9 листопада 1946(1946-11-09) (71 рік)
Ужгород
Громадянство УРСРУгорщина Угорщина
Навчання Київський художній інститут

Миха́йло Миха́йлович Томчані́й (угор. ifj. Tomcsányi Mihály; 9 листопада 1946, Ужгород) — угорський та український архітектор, графік.

Біографія[ред.ред. код]

Його батько — відомий закарпатський письменник Михайло Іванович Томчаній. В часи Австро-Угорщини, згідно зі свідоцтвом про народження, прізвище його батька було записане як Tomcsányi Mihály.

Мати Пал Гізелла Анна (24 квітня 1922 — Кішуйсаллаш[hu], Угорщина,19 березня 2008 — Ужгород.)

Середню освіту здобув в Ужгороді (1953—1964).

1965 року вступив на архітектурний факультету Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

1971 року, закінчивши інститут, отримав направлення в Київський зональний науково-дослідний інститут експериментального проектування. Але від направлення відмовився і повернувся в Ужгород. Там з 1971 року працював керівником групи архітекторів в Закарпатській філії Київського проектного інституту «Діпроміст».

У 1980—1990 роках був головним архітектором Ужгорода.

У 1977—1980 роках був головою Закарпатської організації Спілки архітекторів України і членом правліня Спілки архітекторів України.

Багато зусиль приклав до збереження самобутнього історичного центру древнього Ужгорода. 1987 року в Московському архітектурному інституті, після захисту відповідної дипломної роботи, йому надали кваліфікацію містобудівельника. Від 1981 року був членом Всесоюзної ради головних архітекторів міст та областей. У 1990—1991 роках був першим головою створеного ним на Закарпатті «Товариства карпатських русинів».

1991 року виїхав з Радянського Союзу в Угорщину, де продовжував працювати за фахом. 1993 року здобув найвищу кваліфікацію провідного архітектора. Член Палати архітекторів Угорщини з моменту її створення. Нині мешкає в Будапешті з дружиною Маргаритою Ахатівною (уроджена Ахметова) та сином Михайлом.

Творчість[ред.ред. код]

Як художник-графік проілюстрував близько 50 книжок. Брав участь в обласних, республіканських і міжнародних виставках.

Основні архітектурні роботи:

  • Адміністративний будинок, Ужгород, 1972
  • Пологовий будинок, Мукачеве, 1972
  • Адміністративний будинок, Ужгород, 1975
  • Мікрорайон «Боздош», Ужгород, 1976.
  • Будинок правосуддя, Перечин, 1977
  • Будинок правосуддя, Великий Березний, 1977
  • Будова Центрального Поштампу, Ужгород, 1979
  • Проект Детального Планування Центральної частини м. Ужгорода, 1984
  • Будова ресторану, Кишинів, 1987
  • Генеральний план м. Ужгорода, 1987
  • Квартал індивидуальної забудови, Ужгород, 1989
  • Інститут підвищення кваліфікації вчителів, Ужгород, 1990
  • Адміністративний будинок, Ужгород, 1990
  • Будапешт XVI. район, вул Бачкої. Сімейний будинок, 1993
  • Токшонь. Сімейний будинок. 1994. (в співавторстві)
  • Будова готелю. (Стерлітамак, Башкірія), 1995 (в співавторстві)
  • Пештлігет (коло м. Вац). Проект Детального планування центру. 1996. (в співавторстві)
  • Нодьковачі, вул. Шито. Сімейний будинок, 1997
  • Будапешт V. район, вул. Ваці 22. Адміністративний будинок. Реконструкція з надбудовою., 1997
  • Надудвор. , Адміністративний будинок NAGISz. 1998 (в співавторстві)
  • Шарошпоток. Будова готелю, 1998 (в співавторстві)
  • Будапешт I. район, вул. Бирц 13-15. Реконструкція (Міністерство іноземних справ), 1998 (в співавторстві)
  • Нодьковачі, вул. Череснє 10 Сімейний будинок, 2001.
  • Будапешт VIII. район, кільцева вул. Музеум 12 — Ресторан-кав'ярня «Музеум». Реконструкція фасаду, 2002.

Література[ред.ред. код]


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.