Михайло Мишка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Михайло Мишка, або Михайло Мишка-Варковський гербу Корчак (пом. початок жовтня 1605) — волинський шляхтич, військовик та урядник Королівства Польського. Представник роду Мишок.

З життєпису[ред. | ред. код]

Син Федора Богдановича Мишки — придворного короля, державця Сатиєва, власника Варковичів у Луцькому повіті. Сестра Михайла Настася — вдова Михайла Федоровича Гулевича, у 1567 році потрапила до неволі у Полоцьку.[1]

У 1564—1566 роках — ротмістр Його Королівської Милості. У нього в 1564 році заховався вбивця князя Ярослава Сангушка — шляхтич Валентій Желех з Трестян (Городельський повіт). Брат загиблого Санґушко Роман подавав позов щодо дій Мишки, але після того, коли взнав про настрої на королівському дворі, припинив процес.

Один з перших волинських шляхтичів, які підписали акт Люблінської унії. Після цього став «справцею» Київського воєводства, яким керував його ворог — князь Костянтин Василь Острозький.

У 1583 році король доручив йому взяти рахунки від Йони Борзобагатого-Красенського, якого позбавили посади Жидичинського архимандрита.

Мав чимало процесів щодо маєтків з родичами та сусідами (зокрема, князями Збаразькими, Острозькими, Сангушками), наприкінці життя — щодо Овруцького староства з князем Михайлом Вишневецьким, який тривав після смерті Мишки — з його синами.

Посади: мозирський підстароста, волинський каштелян (у 1572—1605 роках[2]), староста крем'янецький, овруцький (став у 1572 після смерті князя Андрія Капусти). У 1598 році разом з іншими представниками старих православних родин підписав заяву щодо визнання переходу на унію.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Ядвіга з Курова Збонська. Діти:

  • Авраам (†1604) — овруцький староста
  • Станіслав — королівський комірник
  • Михайло
  • Марина, або Маріанна (1563—22.1.1600, Радивилів) — вдова ротмістра Стажецького (чи Стаженського, можливо, Стефана); дружина генерального жмудського старости Станіслава Радзивілла, за якого вийшла у 1582[3], або, за іншими даними, уклала шлюбний контракт 10 травня 1587. Родичі другого чоловіка не сприйняли її, вважаючи не «корисною» партією). Мали 6 дітей, 4 дожили до повноліття. Була похована у парафіяльному костелі Олики.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — T. 7. — S. 397. (пол.)
  2. Троневич П. Волинь сутінках української історії ХІУ-ХУІ ст. — Луцькк : "Місійна книжкова фабрика «Християнське життя», 2003. — С. 90.
  3. Myszka (Myszka Warkowski) Michał (Michajło)… — S. 367.
  4. Lulewicz H. Radziwiłł Stanisław h. Trąby (1559—1599) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 363—367. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]