Мішустін Михайло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішустін Михайло Володимирович
Мишустин Михаил Владимирович
Мішустін Михайло Володимирович
Мішустін Михайло Володимирович
Голова Уряду Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з 16 січня 2020
Президент Володимир Путін
Попередник Дмитро Медведев
Керівник Федеральної податкової служби РФ
6 квітня 2010 — 16 січня 2020
Президент Дмитро Медведев
Володимир Путін
Попередник Михайло Мокрецов
Наступник Данило Єгоров
Народився 3 березня 1966(1966-03-03) (58 років)
Лобня, Московська область, РРФСР
Відомий як економіст, політик, письменник-документаліст, державний службовець, інженер
Місце роботи Фінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd і Уряд Російської Федерації
Громадянство СРСРРосія
Alma mater Московський верстатоінструментальний інститут
Політична партія КПРС (1988—1991)
Батько Володимир Мойсеєвич Мішустінd
Мати Луїза Михайлівна Мішустінаd
У шлюбі з Владлена Юріївна Мишустина
Діти сини: Олексій, Олександр, Михайло
Професія інженер-економіст
Звання
Дійсний державний радник Російської Федерації 1-го класу
Нагороди
Почесні звання Доктор економічних наук
Підпис
government.ru

Михайло Володимирович Мішустін (рос. Михаил Владимирович Мишустин, нар. 3 березня 1966 року, Лобня, Московська область) — російський державний і політичний діяч. Голова Уряду Російської Федерації, постійний член Ради безпеки РФ з 16 січня 2020 року[1].

Керівник податкової служби РФ (6 квітня 2010 — 16 січня 2020)[2]. Керівник Федерального агентства кадастру об'єктів нерухомості (2004—2006). Дійсний державний радник РФ I класу, доктор економічних наук[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1966 року в Москві. 1989 року закінчив Московський верстатоінструментальний інститут, 1992 там же закінчив аспірантуру[3]. За професією інженер-економіст. Після аспірантури працював директором у тестовій лабораторії, очолив правління Міжнародного комп'ютерного клубу (МКК) — громадської некомерційної організації[4].

1998 вступив на державну службу на посаді помічника з інформаційних систем обліку й контролю за надходженням податкових платежів керівника Державної податкової служби РФ. Потім працював у ранзі заступника міністра РФ з податків і зборів, керівником Федерального агентства кадастру об'єктів нерухомості у складі Міністерства економічного розвитку РФ, керівником Федерального агентства з управління особливими економічними зонами (РосОЕЗ).

2008 звільнився й зайнявся бізнесом в області інвестицій.

У лютому 2009 року увійшов до кадрового резерву президента Росії.

2010—2020 — керівник Федеральної податкової служби[3].

З 16 січня 2020 року — Голова Уряду РФ.

Бізнес[ред. | ред. код]

«Міжнародний комп'ютерний клуб», де Мішустін почав працювати в 1992 році, ставив за мету «інтеграцію російських і іноземних комп'ютерних технологій, а точніше — залучення західних передових інформаційних технологій»[4]. 1993 Мішустін став заступником директора, а пізніше головою правління. МКК залучив у свої ряди великі іноземні фірми і став організатором Міжнародного комп'ютерного форуму — однієї з найбільших комп'ютерних виставок в Росії.

У березні 2008 року після відходу з посади керівника федерального агентства з управління особливими економічними зонами (РосОЕЗ), Мішустін 2 роки працював на посаді президента UFG Capital Partners і керівного партнера групи UFG Asset Management[5]. Одним із засновників групи UFG був колишній міністр фінансів Борис Федоров. На цій роботі Мішустін «курував проекти по запуску венчурного фонду, фондів нерухомості, а також розвиток бізнесу в регіонах»[6].

Державна служба[ред. | ред. код]

Ставши 1998 року помічником керівника податкової служби Бориса Федорова, Мішустін в серпні того ж року став заступником міністра РФ з податків і зборів.

Мішустін лишався замміністром при трьох керівниках відомства, займався розвитком інформаційно-технологічного комплексу МПЗ.

Мішустін говорив, що в цей період «був організований електронний обмін даними, створена методологія автоматизованої системи відбору об'єктів для проведення виїзної перевірки, система надання консультаційних послуг з використанням телефонії та інтернету. З'явилася розгалужена інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура.»[7]

У березні 2004 року Мішустін став керівником Федерального агентства кадастру об'єктів нерухомості (Роснедвижимость). За два роки кадастр закінчив оцінку земель РФ, що дозволило запровадити з 2006 року земельний податок на основі кадастрової (до того нормативної вартості землі.

У грудні 2006 року Мішустін обійняв посаду керівника Федерального агентства з управління особливими економічними зонами (РосОЕЗ)[8]. За два роки були відкриті перші дві промислово-виробничі ВЕЗ в Татарстані (Алабуга) і в Липецьку, а також перші техніко-впроваджувальні ВЕЗ в Дубна Московської області, в Томську і Зеленограді. Була розроблена і почала впроваджуватися в ОЕЗ система надання державних і муніципальних послуг за принципом «одне вікно»[9][10].

У лютому 2008 року Мішустін був звільнений з державної служби за власним бажанням. За словами самого Мішустіна, його відставка була обумовлена наперед: «Ми домовлялися, що я піду з посади, як тільки виконаю ряд завдань ще з колишнім міністром Германом Грефом»[11]. Це підтвердила і керівник МЕРТ Ельвіра Набіулліна, сказавши, що його відставка була планованою, а всі завдання, які були поставлені перед ним, вирішені"[12].

Керівник Федеральної податкової служби[ред. | ред. код]

Після повернення на державну службу Мішустін у 2010 році очолив Федеральну податкову службу. На новому посту оголосив війну «брудним даним»[13][14] і зайнявся викоріненням проблем з необґрунтованим поверненням ПДВ[15][16]

Після призначення в 2010 році Мішустіна на посаду керівника ФНС підприємці висловили надію, що йому, як чиновнику, що прийшов із бізнесу, вдасться зробити ФПС «більш дружелюбним» до російських підприємців[17]. Мішустін підтримав спрощення взаємодії бізнесу і громадян з податковими органами[18]. Для зручності роботи людей і боротьби з корупцією Мішустін заявив, що має намір максимально розвивати в ФПС електронні сервіси[7].

Крім інформатизації, ФПС під керівництвом Мішустіна впроваджує нові стандарти обслуговування платників податків. Зокрема, для зручності громадян продовжені години роботи інспекцій[19]. У 2015 році почав роботу Федеральний контакт-центр.[20]

Податкову службу в цей період критикували за надмірно жорсткий підхід до бізнесу, Мішустін відкидав це звинувачення, посилаючись на істотне скорочення кількості перевірок[21]. Так, з приходом в 2010 році Мішустіна, ФПС змінила підхід до організації контрольних заходів, зробивши акцент на аналітичній роботі. В результаті різко знизилася кількість виїзних податкових перевірок, при цьому підвищилася їх ефективність. Якщо раніше перевірявся кожен десятий платник податків[14][22][23], то в 2018 році податківці перевіряли лише одну компанію малого підприємництва з 4000. Істотно скоротилася кількість перевірок великого і середнього бізнесу[24].

У 2014 році Михайло Мішустін обраний віце-головою бюро Форуму з податкового адміністрування ОЕСР. Членами форуму є 45 країн, серед яких країни-члени ОЕСР, держави, які входять в G20, а також країни, що використовують передові механізми податкового адміністрування.[25]

ЗМІ також писали про те, що ФПС працює над впровадженням моделі «хмарних обчислень», що дозволить створити єдине федеральне сховище даних (ФСД). Завдяки «найсучаснішому центру обробки даних федерального рівня інспектору в будь-який момент часу буде доступна повна та актуальна інформація по кожному контрагенту з будь-якого регіону Росії»[13][26].

У травні 2015 року відкрився перший федеральний центр обробки даних (ЦОД) в Московській області. У грудні цього ж року був запущений другий федеральний ЦОД в Нижньогородській області. Центри забезпечать безперебійну роботу інформаційних систем Мінфіну Росії, ФПС Росії, Казначейства Росії та інших підвідомчих установ Мінфіну Росії. Проект ЦОДів сертифікований за стандартом відмовостійкості UptimeInstituteTier III.

2015 року в Москві, Татарстані, Московській і Калузької областях проведено експеримент з апробації нової технології — онлайн-передачі даних ККТ в податкові органи. Керував ФНС Росії близько 10 років.

Прем'єр-міністр РФ[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністр РФ Мішустін на засіданні уряду, 2020

16 січня 2020 — призначений Путіним прем'єр-міністром РФ. Уряд РФ, сформований Мішустіним, частково залишився тим же, яким керував Дмитро Мєдвєдєв[27].

16 січня 2020 — став постійним членом Ради безпеки РФ[28], очолив наглядову раду державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ».

21 січня 2020 року представив складу уряду, уряд оновився наполовину. З попереднього залишилися чотири віце-прем'єра (троє зберегли місця, один був призначений на іншу посаду) і дванадцять міністрів.[29][30][31]

30 квітня 2020 року виявилось, що Мішустін заразився коронавірусом, тимчасовим прем'єра-міністром РФ ста Андрій Бєлоусов[32], сам Мішустін перейшов у режим самоізоляції[33].

19 травня 2020 року Мішустін повернувся до виконання обов'язків Голови Уряду РФ.

Реформи[ред. | ред. код]

3 жовтня 2020 року Мішустін заявив, що скорочення держапарату має бути проведено в два етапи. 2020 року зменшиться чисельність центральних апаратів федеральних органів виконавчої влади на 10 %, територіальних — на 5 %, а до 2021 року показник в регіонах досягне 15 %[34].

12 січня 2021 року Мішустін підписав постанову, котра затверджує параметри реформи в структурі держапарату. Воно встановлює обмежувальну кількість структурних одиниць у відомствах та обмежує співробітників забезпечуючих підрозділів. У центральних апаратах відомств виконавчої влади буде скорочено 741 посада, в тому числі 36 заступників керівників, а також 74 структурних підрозділів. Загалом чисельність центрального апарату виконавчої влади буде скорочена на 5 %, а територіальних органів на 10 %. Усього в органах виконавчої влади скоротять 32 тисячі штатних одиниць. Скорочення у першу чергу будуть проходити за рахунок вакантних посад[35].

9 січня 2021 р. заявив про держпідтримку малого бізнесу на 600 млрд рублів з 2019 року[36].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

2003 захистив дисертацію на ступінь кандидата економічних наук за темою «Механізм державного податкового адміністрування в Росії»[37], а 2010 — дисертацію на ступінь доктора економічних наук за темою «Стратегія формування майнового оподаткування в Росії»[38][39]. Автор трьох монографій за темою податкового адміністрування. Ним було опубліковано більше 40 наукових статей.

2008 став ініціатором відкриття при Державному університеті Вища школа економіки Інституту економіки нерухомості, який діє не тільки в сфері додаткової освіти, але і є дослідницьким центром[40]. Сам Мішустін став науковим керівником цього інституту.

2013 — призначений науковим керівником Факультету податків і оподаткування Фінансового університету при Уряді РФ (Рішенням Вченої ради Фінансового університету від 15.10.2013).[41]

Під редакцією Михайла Мішустіна до 25-річчя створення податкових органів РФ видано підручник «Податки і податкове адміністрування»[42].

Сім'я і доходи[ред. | ред. код]

Одружений, виховує трьох синів. Захоплюється спортом, грає в хокей[6], увійшов до складу наглядової ради ХК ЦСКА[43].

Згідно з декларацією про доходи за 2009 рік, сам Мішустін заробив 78,6 млн рублів (~1 млн євро), а його дружина мала дохід 17 млн руб.[44]. Згідно з декларацією про доходи за 2018 рік, дохід Мішустіна склав 18 млн руб., а його дружини — 48 млн руб[45].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (16 липня 2015 року) — за досягнуті трудові успіхи, активну громадську діяльність та багаторічну сумлінну працю[46]
  • Орден Пошани (29 грудня 2012 року) — за досягнуті трудові успіхи і багаторічну сумлінну роботу[47]
  • Почесна грамота Президента Російської Федерації (15 листопада 2013 року) — за досягнуті трудові успіхи, багаторічну сумлінну працю і активну громадську діяльність.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Мишустин М. В. Информационно-технологические основы государственного налогового администрирования в России: Монография. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. — 252с.
  • Мишустин М. В. Информационно-технологические основы администрирования имущественных налогов: Монография. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. — 360с.
  • Мишустин М. В. Администрирование имущественного налогообложения в России. Стратегия развития: Монография. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. — 367 стр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента Российской Федерации от 16.01.2020 года «О Председателе Правительства Российской Федерации». Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  2. Мишустин Михаил Владимирович | ФНС России | 77 город Москва. www.nalog.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  3. а б в Руководитель Федеральной налоговой службы. Краткая биографическая справка. Архів оригіналу за 27 квітня 2011. Процитовано 15 січня 2020.
  4. а б ИСТОРИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО КОМПЬЮТЕРНОГО КЛУБА. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 19 жовтня 2018.
  5. Михаил Владимирович Мишустин, Президент UFG Capital Partners и Управляющий партнёр группы компаний UFG Asset Management, покидает компанию — его кандидатура представлена к назначению на пост руководителя ФНС РФ. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 15 серпня 2012.
  6. а б Мишустин, Михаил [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.]. lenta.ru
  7. а б «Мы — сервисная компания», — Михаил Мишустин, руководитель Федеральной налоговой службы РФ. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  8. Михаил Мишустин пошел на зоны. Архів оригіналу за 29 березня 2013. Процитовано 15 січня 2020.
  9. Инвестор наш император. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 15 січня 2020.
  10. Резидент идет в зону. Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 15 січня 2020.
  11. Нет, это неправда. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 15 січня 2020.
  12. Михаил Мишустин решил все задачи РосОЭЗ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 січня 2020.
  13. а б Российские налоговики модернизируются. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 15 січня 2020.
  14. а б Контрольная работа. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  15. Высказывания А. Л. Кудрина информационным агентствам на заседании коллегии Федеральной налоговой службы[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  16. НДС. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  17. Дружелюбная служба. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 15 січня 2020.
  18. Налоговики пообщались с бизнесменами. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
  19. Дресс-код для инспектора. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  20. В налоговой службе начал работать единый телефон для информирования налогоплательщиков. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  21. Глава ФНС: Налоговые поступления в федеральный бюджет близки к докризисным. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  22. Пополнили казну. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  23. Сейчас бизнес совсем не выглядит забитым. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 15 січня 2020.
  24. Мишустин: ФНС проверяет одно малое предприятие из четырёх тысяч. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  25. ГЛАВА ФНС МИШУСТИН ПЕРЕИЗБРАН ВИЦЕ-ПРЕДСЕДАТЕЛЕМ БЮРО ФОРУМА ПО НАЛОГОВОМУ АДМИНИСТРИРОВАНИЮ ОЭСР. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 15 січня 2020.
  26. Облако в налогах. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  27. У Росії представили новий уряд. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
  28. Указ Президента Російської Федерації від 16.01.2020 № 18 "Про внесення зміни до складу ради Безпеки Російської Федерації, затверджений Указом Президента Російської Федерації від 25 травня 2012 року № 715 ". Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  29. Мішустін — перший прем'єр Росії в XXI столітті, якому вдалося зібрати «свій» уряд. Медуза (рос.). 27 січня 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 21 лютого 2020. До кабінету увійшли його соратники, старий приятель і навіть колега тестя
  30. Мішустін зміг зібрати в уряді команду однодумців. Ведомости (рос.). 21 січня 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  31. Михайло Мішустін сформував новий уряд — чому він саме такий і чого чекати від цих людей?. Медуза (рос.). 22 січня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 21 лютого 2020. «Медуза» запитала політологів, економістів і вчених
  32. Прем'єр-міністр Росії Мішустін інфікувався коронавірусом. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  33. У прем'єра Росії підтвердили коронавірус. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  34. Сократить и приумножить
  35. Мишустин утвердил параметры массовых сокращений в госаппарате. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  36. Мишустин заявил о господдержке малого бизнеса на 600 млрд рублей с 2019 года. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  37. Механизм государственного налогового администрирования в России. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  38. Мишустин Михаил Владимирович. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 15 січня 2020.
  39. Стратегия формирования имущественного налогообложения в России. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  40. НИУ-ВШЭ. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  41. Мишустин Михаил Владимирович — Научный руководитель факультета. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 15 січня 2020.
  42. Налоги и налоговое администрирование / Под ред. М. В. Мишустина. — М.: Просвещение, 2015. — 912 с.
  43. Сечин по шайбе. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 15 січня 2020.
  44. Новый глава налоговиков вошел в тройку самых богатых чиновников. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 15 січня 2020.
  45. Сведения о доходах, расходах, об имуществе и обязательствах имущественного характера федеральных государственных гражданских служащих ФНС России. service.nalog.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 13 червня 2019.
  46. Указ Президента Российской Федерации от 16 июля 2015 года № 369 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 15 січня 2020.
  47. Указ Президента Российской Федерации от 29 декабря 2012 года № 1705. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 4 січня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]