Михайло Ричагов
| Михайло Ричагов | |
|---|---|
| Оригінал імені | ест. Mihhail Rõtšagov |
| Країна |
 СРСР Естонія |
| Народження |
12 листопада 1967 (56 років) Таллінн |
| Титул | Гросмейстер (1997) |
| Рейтинг ФІДЕ | 2457 (квітень 2018) |
| Піковий рейтинг |
2565 (липень 1998) |
Михайло Ричагов (ест. Mihhail Rõtšagov; нар. 12 листопада 1967, Таллінн) – естонський шахіст і шаховий тренер (Старший тренер ФІДЕ від 2011 року), гросмейстер від 1997 року.
Шахова кар'єра[ред. | ред. код]
Від кінця 1980-х років належить до когорти провідних естонських шахістів. 1989 року завоював першу медаль чемпіонату країни (бронзову), ще в таких роках: 1992 (бронзова), 1994, 1995 і 1997 (срібні) та 2000 (золота)[1]. Між 1992 і 2002 роками шість разів виступав на шахових олімпіадах і двічі (1992, 1997) – на командних чемпіонатах Європи[2]. 2000 року досягнув найбільшого успіху на міжнародній арені, завоювавши путівку на чемпіонат світу ФІДЕ, який відбувся за олімпійською системою в Нью-Делі (на тому турнірі в 1-му раунді поступився Етьєнові Бакро)[3].
Неодноразово брав участь у міжнародних турнірах, досягнувши успіхів, зокрема, в таких містах, як:
- Куопіо (1995, поділив 1-ше місце разом з Олександром Шнейдером і Віктором Купоросовим),
- Зост (1996, поділив 1-ше місце разом з Олександром Войткевичем і Є Ронгуангом),
- Ювяскюля (1997, поділив 1-ше місце разом з Олександром Вейнгольдом, Яаном Ельвестом, Євгеном Соложенкіним і Атанасом Запольскісом),
- Стокгольм (1997, поділив 1-ше місце разом з Тарво Сееманом),
- Аскер (1997, поділив 1-ше місце разом з Петером Гейне Нільсеном і Ейнаром Геуселом),
- Гетеборг (1998, поділив 2-ге місце позаду Суне Берга Хансена, разом з Ейнаром Геуселом),
- Арко (1999, посів 1-ше місце),
- Тампере (1999, посів 1-ше місце),
- Рига (2004, поділив 2-ге місце позаду Едвінса Кеньгіса, разом з Ханнесом Стефанссоном та Ілмарсом Старостітсом)[4],
- Ювяскюля (2005, посів 1-ше місце),
- Таллінн (2006, меморіал Пауля Кереса, посів 1-ше місце).
Примітка: Список успіхів неповний (доповнити від 2007 року).
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 1998 року, досягнувши 2565 очок займав тоді 3-тє місце серед естонських шахістів[5].
Зміни рейтингу[ред. | ред. код]
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Eesti meistrid 1923-2005. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
- ↑ 2000 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
- ↑ Riga 2004. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
- ↑ FIDE rating history :: Rytshagov, Mikhail. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2018.
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Джерела[ред. | ред. код]
- ChessBase Megabase 2008
- Eesti Spordi Biograafiline Leksikon - ESBL [Архівовано 13 квітня 2018 у Wayback Machine.] ((ест.))
Посилання[ред. | ред. код]
- Особова картка Михайла Ричагова на сайті ФІДЕ
- Партії Михайла Ричагова в базі Chessgames
- Особова картка Михайла Ричагова на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи
- Естонський спортивний біографічний лексикон [Архівовано 13 квітня 2018 у Wayback Machine.](ест.)